Пропустіть дітей, хай приходять до Мене, і не забороняйте їм, бо таким належить Царство Боже (Марка 10:14). ДББ 343.1
У дітях, котрі прийшли до Нього, Ісус бачив чоловіків і жінок — спадкоємців Його благодаті, громадян Його Царства… Навчаючи дітей, Ісус сходив до їхнього рівня. Він, Велич Небес, не вважав для Себе принизливим відповідати на їхні запитання та спрощувати Свої важливі повчання, щоб вони були доступні для дітей. Спаситель сіяв у їхніх розумах зерна істини, які через багато років мали зійти і принести плід для вічного життя. ДББ 343.2
Безперечно, найбільш сприйнятливими до євангельського вчення є саме діти. Їхні серця відкриті для Божественного впливу та здатні пам'ятати отримані уроки. Малі діти також можуть бути християнами й мати досвіди відповідно до свого віку. Вони потребують духовного виховання, тому батьки повинні надавати їм усі можливості, щоб вони сформували характер, подібний до характеру Христа… ДББ 343.3
Наверненню таких дітей до Спасителя може сприяти і служитель Христа. Діючи мудро й тактовно, він може пригорнути їх до свого серця, даючи їм надію і мужність. І він зможе побачити, як завдяки благодаті Христа перетвориться їхній характер, так що про них можна буде сказати: “Таких є Царство Небесне” (Бажання віків, c. [512-517]). ДББ 343.4
Бог бажає, щоб кожна дитина з раннього віку стала Його дитям, прийнятим у Його сім'ю. Якою б юною не була людина, вона може стати членом Божої сім'ї й отримати найдорогоцінніші духовні досвіди. У неї може бути чуйне серце і готовність навчатися вічних істин. Вона може довіряти, любити Ісуса і жити для Спасителя. Христос зробить її маленьким місіонером, повністю змінить спосіб мислення, так що гріх стане для неї не привабливим, а відразливим та огидним (Поради батькам, учителям та учням. С. 169). ДББ 343.5
Спаситель палко бажає спасти молодь. Для Нього не буде більшої радості, ніж та, коли Він побачить їх навколо Його престолу, одягненими в чистий одяг Його праведності. Спаситель чекає настання тієї урочистої години, коли Він покладе на їхні голови вінці життя, а їхні радісні голоси об'єднаються в пісні перемоги, віддаючи честь, славу і велич Богу й Агнцю, і ця пісня знову і знову відлунює в Небесних дворах (Там само. С. 48). ДББ 344.1