Щоб у вас прославилося Ім'я Господа нашого Ісуса, а ви — в Ньому, за благодаттю нашого Бога і Господа Ісуса Христа (2 Сол. 1:12). ДББ 366.2
Багато хто прагне зростання в благодаті. Вони моляться про це і дивуються з того, що не одержують відповіді на їхні молитви. Господь же дав їм доручення, виконуючи яке вони можуть зростати. Який сенс тільки молитися, коли необхідно діяти? Закономірним є запитання: чи прагнуть такі люди спасати душі, за які помер Христос? Духовне зростання залежить від того, як ми віддаємо іншим світло, дане нам Богом. Усі свої найкращі прагнення ми повинні присвятити активній роботі для блага інших, для блага своєї сім'ї, своєї церкви, своїх ближніх. ДББ 366.3
Замість того щоб тільки турбуватися, зростаєте ви в благодаті чи ні, виконуйте свій обов'язок, носіть у своєму серці тягарі душ і всіма можливими засобами прагніть спасти тих, хто гине. Будьте ласкаві, милостиві, милосердні, говоріть зі смиренням про блаженну надію, говоріть про любов Ісуса, про Його доброту, милість, про Його праведність. Перестаньте турбуватися про те, зростаєте ви духовно чи ні. Рослина не турбується про свій ріст, вона росте під Божим контролем (Моє життя сьогодні. С. 103). ДББ 366.4
Якщо ми посвятимо серце й розум для служіння Богу, виконуючи працю, призначену Ним для нас, якщо ми будемо йти за Ісусом, то наші серця стануть подібними до священних арф, кожен акорд яких підносить хвалу і подяку Агнцеві, посланому Богом, аби взяти на Себе гріхи світу… ДББ 367.1
Господь Ісус Христос — наша фортеця, наше щастя, велика скарбниця, з якої завжди можна черпати силу. Коли ми пізнаємо Його, коли говоримо про Нього, то маємо більшу можливість споглядати Його. Стаючи учасниками Його благодаті й одержуючи благословення, які Він пропонує нам, ми отримуємо здатність допомагати іншим. Сповнені подяки, ми зможемо передати іншим благословення, які були щедро вилиті на нас. У такий спосіб, отримуючи і передаючи, ми зростаємо в благодаті (Там само. С. 171). ДББ 367.2