Бог, — Який сказав: Нехай із темряви засяє світло! — освітив наші серця, щоби просвітити пізнання Божої слави в особі Ісуса Христа (2 Кор. 4:6). ДББ 385.3
Слава Божа — це Його характер. Коли Мойсей стояв на горі, ревно заступаючись за свій народ перед Богом, він молився: “Покажи мені славу Свою!”. У відповідь Бог проголосив: “Я переведу все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'ям перед тобою. І Я помилую, до кого милостивий, і змилосерджуся, до кого милосердний”. Потім була відкрита слава Божа — Його характер: “І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: 'Господь, Господь, — Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого'” (Вих. 33:18, 19; 34:6, 7). ДББ 386.1
Цей характер був відкритий у житті Христа. Аби Своїм власним прикладом засудити гріх у тілі, Він взяв на Себе подобу гріховного тіла. Він невідривно дивився на Отця, постійно відкриваючи Його характер світові. ДББ 386.2
Христос бажає, щоб Його послідовники відкривали у своєму житті той самий характер. У заступницькій молитві за Своїх учнів Він проголосив: “І Я передав їм славу, яку Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми одне. Я в них, а Ти — в Мені; хай будуть досконалі в єдності, аби світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, як і Мене полюбив” (Івана 17:22, 23). ДББ 386.3
І сьогодні Він ще має намір освячувати й очищати Свою церкву, “щоб поставити її Собі славною Церквою, яка не має ні плями, ні вади, і нічого такого подібного” (Ефес. 5:27)… Найбільший дар, який Христос може випросити у Свого Отця для віруючих у Нього, — це характер, явлений Ним Самим. Яке велике Його прохання! Яку повноту благодаті може отримати кожен послідовник Христа!.. О, якби ми могли глибше оцінити честь, даровану нам Христом! Несучи Його ярмо і навчаючись від Нього, ми стаємо подібні до Нього в прагненнях, лагідності, покорі, пахощах характеру (Ознаки часу. 3 вересня 1902 р.). ДББ 386.4