Нехай прийде Царство Твоє (Матв. 6:10). ДББ 416.4
Учні Христа очікували швидкого встановлення Його Царства слави; але в цій молитві Ісус відкриває, що це не так. Ми маємо молитися про прихід Його Царства як про подію, що відбудеться в майбутньому. Однак ця молитва водночас і запевнення (обітниця). Хоч учням не довелося побачити встановлення цього Царства за їхнього життя, проте повеління Ісуса молитися свідчило про це: воно прийде у призначений Богом час. ДББ 416.5
Царство Божої благодаті утверджується зараз, коли з дня на день серця, раніше сповнені гріха та опору, підкоряються могутній силі Його любові. Але остаточне встановлення Царства слави відбудеться лише при Другому приході Христа (Небесні принципи щасливого життя, c. [107, 108]). ДББ 417.1
До особистого Приходу Христа народ Божий не успадкує Царства. Спаситель сказав: “Коли прийде Син Людський у Своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі Своєї слави; і зберуться перед Ним усі народи… Тоді Цар скаже тим, хто праворуч: Прийдіть, благословенні Мого Отця, успадкуйте Царство, приготоване вам від сотворення світу!” (Матв. 25:31-34)… У час Приходу Сина Людського мертві воскреснуть нетлінними, а живі переміняться. Ця велика зміна, що станеться з ними, приготує їх до прийняття Царства… Людина в її теперішньому стані смертна, тлінна; а Царство Боже буде нетлінним, вічним. Тому людина у своєму теперішньому стані не може увійти до Царства Божого. Коли ж прийде Ісус, Він дасть Своєму народові безсмертя; потім Він запросить їх прийняти Царство, приготоване для них (Велика боротьба, c. [322]). ДББ 417.2
Якщо “ви Христові”, то “все ваше” (1 Кор. 3:23, 21). Проте ми подібні до дітей, які ще не отримали права володіння своєю спадщиною. Бог ще не довірив нам нашого скарбу, щоб сатана своєю хитрістю та підступністю не обдурив нас, як він зробив це з Адамом і Євою в Едемі. Наша спадщина перебуває у руках Христа і надійно охороняється Ним від усякого зазіхання (Небесні принципи щасливого життя, c. [110]). ДББ 417.3