Сіонська гора, що чудово підноситься з північного краю, — місто Великого Царя, — є розрадою всієї землі (Псал. 48:3). ДББ 53.3
З вершини Оливної гори Ісус дивився на Єрусалим. Чудовий i мирний краєвид відкривався перед Ним… Промені призахідного сонця освітлювали сніжну білизну мармурових стін та відбивалися в позолоті воріт, башти й крила. Це була досконала краса, гордість юдейської нації. Хто з дітей Ізраїлю міг без почуття радості й захоплення споглядати цю картину?! Однак зовсім інші думки бентежили Ісуса. “А коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним” (Луки 19:41). Серед загальних радощів Свого тріумфального в'їзду в Єрусалим, коли Його зустрічали з пальмовим віттям у руках, серед урочистих вигуків “Осанна!”, які луною відбивалися в горах, серед тисяч голосів, що вітали Його як Царя, Викупитель світу був охоплений раптовою й незрозумілою скорботою. Він, Син Божий, обіцяний Месія, влада Котрого перемагала смерть i викликала її в'язнів із могил, плакав; i це були не сльози звичайного горя, але страшної, невгамовної муки. ДББ 53.4
Ісус плакав не за Собою… Він плакав за тисячами приречених мешканців Єрусалима — сліпих i глухих у своїй нерозкаяності, яких Він прийшов благословити i спасти… ДББ 53.5
Незважаючи на те, що за добро Ісусові платили злом, а на любов відповідали ненавистю, Він неухильно продовжував справу милосердя. Він не прогнав жодного з тих, хто шукав Його благодаті… Проте Ізраїль відвернувся від свого найкращого Друга та єдиного Помічника. Умовляння Його любові були зустрінутi з презирством. Його поради й застереження — зневажені… ДББ 53.6
У день, у який Христос висітиме на Голгофському хресті, закінчиться час благодаті та милості для Ізраїлю як обраного народу… Однак коли Христос дивився на Єрусалим, Він бачив сумну долю цілого міста, цілого народу — того міста й того народу, що колись були вибрані Ним як особливий скарб (Велика боротьба, c. [17-21]). ДББ 54.1
Довготерпіння Боже до Єрусалима лише утверджувало юдеїв у їхньому запеклому нерозкаянні… Своїм ворожим, жорстоким ставленням до учнів Ісуса вони відкинули милість Божу (Там само. С. 28). ДББ 54.2