Go to full page →

12 лютого. Межі Божого терпіння ДББ 56

Пора Господу діяти! Вони порушили Твій Закон (Псал. 119:126). ДББ 56.4

У нічному видінні я стояла на підвищенні, з якого могла бачити будинки, що хитаються, подібно до тростини на вітрі. Великі й малі будівлі падали на землю. Вишукані курорти, театри, готелі та палаци багатих людей похитнулися й зруйнувалися. Багато життів припинили своє існування, повітря пронизували крики поранених і наляканих людей. ДББ 56.5

Божі ангели-губителі робили свою справу. Один дотик — і споруди, які були побудовані так ретельно, що люди вважали їх вічними, перетворювалися на купу сміття. Безпечним не могло вважатися жодне місце… Жах від показаних мені картин не піддається опису. Здавалося, що довготерпіння Боже вичерпалося й настав судний день. ДББ 57.1

Ангел, який стояв поруч зі мною, потім пояснив мені, що лише деякі люди мають уявлення про нечестя, яке існує сьогодні в нашому світі, особливо якщо говорити про беззаконня в великих містах. Він сказав мені, що Господь призначив день, коли Він у гніві відвідає беззаконників, які виявляли впертість, нехтуючи Його Законом… Людям, які наполегливо відмовляються підкоритися Царю царів, має бути явлено Його верховне панування й відкрита святість Його Закону. Тих самих людей, що вирішать залишатися невірними Богу, по милості Божій повинні відвідати Його суди, щоб, якщо можливо, вони могли прокинутися й усвідомити гріховність шляху, яким ідуть… Божественний Правитель терпляче дивиться на моральне розтління, що панує у світі, але Він аж ніяк не обманюється. Його мовчання не триватиме нескінченно. Його верховна влада, Його авторитет як Владики Всесвіту повинні бути нарешті визнані, а справедливі вимоги Його Закону — виправдані (Свідчення для Церкви. Т. 9. С. 92-94). ДББ 57.2

Є межі й Божого довготерпіння, і багато людей, грішачи, переходять за межу дозволеного. Деякі вже вичерпали ліміт благодаті, і Богу доведеться втрутитися й заступитися за Свою потоптану честь… ДББ 57.3

Коли Господь вийде як Месник, Він захистить усіх, хто зберіг віру в чистоті й залишився незаплямованим від світу (Свідчення для Церкви. Т. 5. С. 208-210). ДББ 57.4