А Петро й апостоли у відповідь сказали: Потрібно слухатися більше Бога, ніж людей! (Дії 5:29). ДББ 66.1
Звістка, яку ми покликані нести, — це звістка, проголошуючи яку не потрібно ніяковіти. Її прихильники не повинні намагатися приховувати її, замовчувати її походження та призначення. Як люди, що дали Богові урочисту обіцянку й отримали доручення бути Христовими вісниками та розпорядниками таємниць благодаті, ми маємо вірно проголошувати всю волю Божу. ДББ 66.2
Ми не повинні применшувати ті особливі істини, які відокремили нас від цього світу й зробили тими, ким ми є, оскільки ці істини стосуються вічної долі людини. Бог дав нам світло стосовно подій, які нині відбуваються, і ми маємо через проповідь і публікації проголошувати істину світові (Служителі Євангелія. С. 288). ДББ 66.3
Субота — це випробування від Господа, і жодна людина, чи то цар, чи священник або правитель, не має права стати між Богом і людиною. Хто робить себе совістю для інших, той ставить себе вище за Бога. Люди, що перебувають під впливом лжерелігії, дотримуються фальшивого дня богопоклоніння, позбавлять справжню суботу найсильніших аргументів на користь того, що необхідно шанувати саме цей день. Вони спробують змусити інших підкоритися своїм принципам, тобто законам, прямо протилежним Божому Закону… Закон, який наказує дотримуватися першого дня тижня, своєю появою зобов'язаний християнству, яке відступило… У жодному разі Божий народ не повинен шанувати цей день (Свідчення для Церкви. Т. 9. С. 234, 235). ДББ 66.4
Прапор правди й релігійної свободи, які високо тримали перші проповідники євангельської істини та Божі свідки впродовж наступних століть, довірено нам… Ми повинні визнавати земний уряд як Божественне призначення та навчати покори його законним вимогам. Однак коли його твердження суперечать Божим вимогам, ми маємо коритися більше Богові, ніж людині. Слово Боже вище від будь-якого людського закону. Слова “так говорить Господь” не повинні підмінятися словами “так говорить церква” або “так говорить держава”. Вінець Христа має підніматися над коронами земних володарів (Дії апостолів, c. [68, 69]). ДББ 66.5