Тому випростайте опущені руки і знеможені коліна, і стежки для ваших ніг зробіть прямими, аби кульгаве не збочило, але радше щоб виправилося. Майте мир з усіма і святість, без яких ніхто не побачить Господа. Пильнуйте, щоб ніхто не був позбавлений Божої благодаті (Євр. 12:12-15). ДББ 73.1
Ці слова повинні навчити нас бути дуже обережними з тим, як може обірватися нитка віри, коли, перебуваючи в труднощах, ми надто перебільшуємо їх у власних очах і в очах інших людей, котрі не знають нашого внутрішнього духовного життя. Кожен повинен пам'ятати про те, що слова мають вплив як на добро, так і на зло. Не дозволяйте ворогові використовувати вашу мову… Не чиніть впливу, який здатний розірвати зв'язок між тремтливою душею та Богом… ДББ 73.2
Благодать Духа Христа повинна бути виплекана й виявлена синами й дочками Божими. Своїм смиренням, своїм покаянням, бажанням бути схожими на Ісуса, підкорятися Його волі, застосовуючи Його уроки на практиці в повсякденному житті, вони висловлюють Йому свою повагу… ДББ 73.3
“Ви є Божою нивою” (1 Кор. 3:9). Подібно до того як людина із задоволенням працює у своєму саду, так і Бог радіє Своїм вірним синам і дочкам. Сад вимагає постійного догляду, оскільки необхідно полоти бур'яни, садити нові рослини, відрізати непотрібні гілки. Так і Господь трудиться для Свого саду, піклується про Свої саджанці. Він не може радіти тому, що не виявляє благословенних рис Христового характеру. Кров Христа зробила чоловіків і жінок дорогоцінними саджанцями Божими. Тоді наскільки ми повинні бути обережними, щоб не виявити занадто багато свободи, висмикуючи рослини, які Бог помістив у Своєму саду! Деякі рослини настільки слабкі, що в них ледь жевріє життя, і про ці рослини Господь особливо піклується. ДББ 73.4
Спілкуючись із людьми, ви не повинні забувати, що вони — Божа власність. Будьте ласкаві, милосердні, ввічливі, поважайте викуплену Богом спадщину, ставтеся одне до одного з увагою й ніжністю. Застосуйте всі свої здібності, дані Богом, щоб стати прикладом для інших… ДББ 74.1
Дозвольте Тому, Хто знає ваше серце й усю його примхливість, бути з вами милосердним, тому що й ви виявили милосердя, співчуття й любов… (Євр. 12:13) (Рев'ю енд Геральд. 24 серпня 1897 р.). ДББ 74.2