Справедливість та право — підстава престолу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випереджують! (Пс. 89:15, переклад Івана Огієнка). ДББ 84.5
Через Ісуса людям була явлена Божа милість, але милість не усуває справедливості. Закон відкриває риси Божого характеру, тому жодна йота, жодна риска в Законі не можуть бути змінені на догоду грішній людині. Бог не змінив Свого Закону, а пожертвував Собою в Христі Ісусі задля викуплення людини. “Бог у Христі примирив світ із Собою” (2 Кор. 5:19)… ДББ 85.1
Любов Бога виявилася в Його справедливості не менше, ніж у Його милості. Справедливість — основа Його престолу та плід Його любові. Сатана мав намір відділити милість від істини та справедливості. Він намагався довести, що справедливість Божого Закону — це ворог миру. А Христос показав, що в Божому Плані вони нерозривно пов'язані — одне не може існувати без іншого. “Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються” (Псал. 85:11). ДББ 85.2
Своїм життям і смертю Христос довів, що Божа справедливість не виключає Його милості; гріх може бути прощений, а Його Закон справедливий і його можна досконало виконувати. Усі звинувачення сатани були спростовані (Бажання віків, c. [762]). ДББ 85.3
Благодать Христа й Божий Закон нероздільні. В Ісусі милість та істина зустрілися… Він був одночасно Представником Бога і Представником людства. Христос показав світові, ким може стати людина, якщо вірою з'єднається з Божеством. Єдинородний Божий Син зодягнувся в людську природу і встановив Свій хрест між землею й небесами. Хрест наблизив людину до Бога, а Бога — до людини. Правосуддя залишило своє високе й величне становище, а небесне військо, армія святості, наблизилося до хреста, схилившись із благоговінням, оскільки на хресті були задоволені вимоги справедливості. За допомогою хреста грішник був вирваний із полону гріха, відібраний у сил зла, і в міру наближення до хреста його серце пом'якшується, і, каючись, він вигукує: “Це мої гріхи розіп'яли Сина Божого”. Біля хреста він залишає свої гріхи, і завдяки Христовій благодаті його характер змінюється (Вибрані вісті. Т. 1. С. 349). ДББ 85.4