І інший ангел прийшов і став перед жертовником із золотою кадильницею. І йому дано було багато ладану, щоб додавав до молитов усіх святих на золотий жертовник перед престолом (Об'явл. 8:3). ДББ 98.5
Справжня молитва єднає нас зі Всемогутнім і дарує нам перемогу. Стоячи на колінах, християнин набуває сили опиратися спокусі… Тиха, але палка молитва душі підніметься до престолу благодаті, як святий фіміам, і Бог прийме її так само, як ніби вона була виголошена у святині. Для всіх, хто шукає Його, Христос стає допомогою в недолях, що часто трапляються. У день випробування ці люди будуть сильні й непохитні (Свідчення для Церкви. Т. 4. С. 616). ДББ 99.1
Дивовижна милість для будь-якої людини в цьому житті — заслужити похвалу від Бога, як це було з Корнилієм. Однак що ж стало підставою для цього? “Твої молитви й твої милостині згадані перед Богом” (Дії 10:4). ДББ 99.2
Ані молитва, ані милостиня самі собою не мають сили рекомендувати грішника Богові; тільки благодать Христа через Його викупну жертву може оновити серце і зробити приємним наше служіння Йому. Ця благодать зворушила серце Корнилія. Дух Христа говорив до його душі; Ісус покликав його, і він відгукнувся на поклик. Ніхто та ніщо не змушувало Корнилія молитися й подавати милостиню; вони не були ціною, яку він прагнув заплатити, щоб забезпечити собі Небо, але вони були плодом любові і вдячності Богу. ДББ 99.3
Така молитва, яка лине від серця, підноситься, неначе фіміам, перед Господом; і приношення на справу Його, і милостині, і страждання — це жертва, яка до вподоби Йому… ДББ 99.4
Молитва і милостиня тісно пов'язані: вони — виявлення любові до Бога і ближніх. У них втілюються два великих принципи Божественного Закону: “Любитимеш Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою” і “любитимеш свого ближнього, як самого себе!” (Марка 12:30, 31). Отже, хоч наші дари й не можуть наблизити нас до Бога або заслужити Його милість, вони є доказом того, що ми отримали Христову благодать. Вони — перевірка на щирість нашого визнання любові (Біблійний коментар АСД. Т. 6. С. 1059). ДББ 99.5