Не давайте місця дияволові (Ефес. 4:27) ДББ 125.1
Сатана ворогує з людьми тому, що через Христа людство стало об'єктом Божої любові й милості. Він намагається перешкодити Божественному Плану спасіння людства, зганьбити Бога, спотворюючи й опоганюючи діло Його рук; він хоче завдати смутку Небесам і сповити землю горем і спустошенням. І потім, указуючи на все це зло, сатана заявляє, що в усьому винен Бог, Який створив людину. ДББ 125.2
Благодать, котру Христос вкладає в душу людини, робить її ворогом сатани. Без цієї перетворювальної благодаті й оновлювальної сили людина залишалася б у полоні сатани рабом, готовим завжди виконувати всі його примхи. Проте цей новий принцип у душі людини викликає боротьбу там, де раніше панував спокій. Сила, якою Христос наділяє людину, робить її здатною опиратися тиранові й узурпаторові. Усюди, де відчувається відраза до гріха замість любові до нього, де здобувається перемога над пристрастями, які заволоділи душею, там виявляється дія сили, що походить згори (Велика боротьба, c. [506]). ДББ 125.3
Сатана ходить і ричить у пошуках здобичі, мов лев. Він випробовує свої хитрощі й пастки на юнаках і дівчатах, які нічого не підозрюють; наша безпека тільки в Христі. Тільки Його благодаттю можна успішно чинити опір сатані. Сатана навіює молодим думку, що в них ще багато часу, що вони можуть один раз згрішити, а потім попрощатися з гріхом раз і назавжди. Проте цей один випадок отруїть усе їхнє життя. Жодного разу не слід ступати на заборонену територію. У наш злий і небезпечний час, коли спокуси й розтління оточують людей усюди, нехай молоді ревно й щиросердно звертаються до Неба з благанням: “Як юнаку зберегти чистою свою дорогу життя?” (Псал. 119:9). І нехай будуть відкриті їхні вуха та схиляться їхні серця до того, щоб коритися повчанню, яке міститься в наведеній нижче відповіді: “Лише дотриманням Твого слова”. Єдиний безпечний шлях для молоді в наш зіпсований вік — покласти надію на Бога. Без допомоги згори вони не приборкають людських пристрастей і смаків. У Христі вони зможуть знайти допомогу, якої потребують… Ви можете сказати разом з апостолом: “Але в цьому всьому перемагаємо — завдяки Тому, Хто нас полюбив” (Римл. 8:37). “Але я виснажливо вправляюся і приборкую своє тіло” (1Кор. 9:27) (Свідчення для Церкви. Т. 2. С. 409). ДББ 125.4