Є два класи бідних, які завжди поблизу нас: одні гублять себе власною незалежною поведінкою, продовжуючи чинити беззаконня, а другі заради істини опинилися в скрутному становищі. Ми повинні любити своїх ближніх, як самих себе, і тоді, керуючись мудрістю і здоровим глуздом, правильно поводитимемося з обома цими групами. CChUk 422.2
Немає жодних запитань щодо бідних із Господніх дітей. Їм потрібно допомагати щоразу, коли це буде їм на користь. CChUk 422.3
Бог бажає, щоб Його народ відкривав грішним людям, що Він не залишив їх на загибель. Потрібно докладати особливих зусиль, щоб допомагати тим, кого вигнали з дому за істину і хто змушений страждати. Дедалі зростатиме потреба у великих відкритих щедрих серцях, у людях, котрі зречуться себе й візьмуться за вирішення справ саме цих душ, яких любить Господь. Не можна допускати, щоб потреби бідних у Божому народі залишалися незадоволеними. Необхідно знайти спосіб, за допомогою якого вони зможуть забезпечити собі прожиття. Декого необхідно буде навчити працювати. Особлива допомога необхідна тим, хто важко працює, віддаючи всі сили для підтримки своїх сімей. Нам слід виявляти зацікавленість щодо їхніх справ та допомагати їм знайти роботу. Необхідно створити фонд допомоги цим достойним бідним сім’ям, які люблять Бога й дотримуються Його Заповідей. CChUk 422.4
Через різні обставини декотрі з тих, хто любить Бога й підкоряється Йому, стають бідними. Одні легковажать, не знаючи, як вести домашнє господарство. Інші бідні через хворобу й невдачу. Якою б не була причина, вони перебувають у нужді, і допомога таким людям — важливий напрямок місіонерської роботи. CChUk 423.1
Скрізь, де створюється церква, її члени мають сумлінно працювати для нужденних віруючих. Однак вони не повинні зупинятися на цьому. Члени Церкви повинні також допомагати іншим людям, незалежно від їхньої віри. Завдяки таким зусиллям та праці декотрі з них приймуть особливі істини для теперішнього часу. (Свідчення для Церкви. Т. 6. С. 269-271). CChUk 423.2