Розмірковуючи про закони матерії і закони природи, багато людей не беруть до уваги й навіть заперечують постійну безпосередню діяльність Бога. Вони дотримуються думки, що природа функціонує незалежно від Бога, маючи в самій собі власні межі й сили, через які діє. У їхньому розумі є чітка відмінність між природним і надприродним. Природне по-яснюють звичайними причинами, не пов’язаними з Божою силою. Матерії приписують життєдайну силу, а природу обожнюють. Припускають, що матерія була поміщена в певні умови та залишена діяти на підставі незмінних законів, у які не може втручатися Сам Бог; що природа наділена певними властивостями й підпорядкована законам, а потім залишена сама на себе, щоб коритися цим законам та виконувати функції, призначені їй від початку. CChUk 484.1
Це лженаука; Слово Боже жодним чином не підтримує її. Господь не скасовує Свої закони, натомість постійно діє через них, використовуючи їх як Свої знаряддя. Вони не працюють самі собою. Бог постійно діє в природі. Вона Його слугиня, Він керує нею згідно зі Своїм бажанням. Функціонування природи свідчить про присутність й активну діяльність розумної Істоти, Котра в усіх Своїх діяннях керується власною волею. Рік за роком земля приносить щедрий урожай і продовжує свою ходу навколо сонця не завдяки притаманній їй первісній силі. Рука безмежної сили невпинно трудиться, провадячи цю планету. Божа сила виявляється щомиті, утримуючи її на орбіті під час обертання. CChUk 484.2
Будову людського тіла неможливо до кінця зрозуміти; воно містить таємниці, які дивують найрозумніших людей. Пульс б’ ється, вдих чергується з видихом не тому, що продовжує діяти колись приведений у дію механізм. У Господі ми живемо, рухаємося та існуємо. Кожен подих, кожен удар серця — це постійний доказ сили вічносущого Бога. CChUk 484.3
Мужі найвищого інтелекту не можуть збагнути явлених у природі таємниць Ягве. Божественне натхнення ставить безліч запитань, на які не можуть відповісти найвидатніші вчені. Ці запитання були поставлені не для того, щоб ми відповідали на них, а щоб привернути нашу увагу до глибоких Божих таємниць та показати, що наша мудрість обмежена; що в навколишньому повсякденному житті є багато речей, які виходять за межі розуміння обмежених умів; що суди й наміри Бога незбагненні, а Його мудрість недослідима. (Свідчення для Церкви. Т. 8. C. 259-261). CChUk 485.1
Почата тут освіта не завершиться в цьому житті, вона триватиме всю вічність, завжди розвиваючись та ніколи не закінчуючись. День за днем чудові діла Бога, докази Його чудотворної сили у творінні й підтримці Всесвіту відкрива-тимуться розуму в новій красі. У світлі, яке сяє від престолу, таємниці зникнуть, і душа сповниться подивом від простоти того, що раніше ми не могли збагнути. (Свідчення для Церкви. Т. 8. С. 328). CChUk 485.2