Питання про суботу стане спірним питанням в останньому великому конфлікті, до якого буде залучений увесь світ. Люди шанують сатанинські принципи вище за принципи, які панують на Небі. Вони приймають фальшиву суботу, котру сатана звеличив як знак своєї влади. Але Бог поставив власну печать на Свою царську вимогу. Кожна субота несе на собі Ім’я її Автора як незгладимий знак, що свідчить про незмінність кожної. Наше завдання — привести людей до розуміння цього. Ми повинні показати їм: життєво важливим наслідком для них буде те, чий знак вони носять — знак Божого Царства чи бунтівного царства, оскільки вони визнають себе підданими того царства, знак якого носять. Бог закликає нас підняти прапор Його сплюндрованої суботи. CChUk 498.5
Той самий деспотичний розум, який складав плани проти вірних у минулі віки, усе ще намагається звільнити землю від тих, хто боїться Бога і слухняний Його Законові. Сатана збуджуватиме обурення проти смиренної меншості, що свідомо відмовляється дотримуватися загальноприйнятих звичаїв і традицій. Мужі впливові, що мають добру репутацію, об’єднаються з беззаконниками й негідниками, щоб радитися проти Божих дітей. Багатство, геніальність, освіченість об’єднаються, щоб викликати до них презирство. Правителі, служителі і члени церков, котрі піддаватимуть їх гонінню, змовлятимуться проти них. Голосом і пером, хвастощами, погрозами та глузуваннями вони намагатимуться знищити їхню віру. За допомогою неправдивих наклепів і гнівних закликів вони збуджуватимуть народний гнів. Неспроможні протиставити захисникам біблійної суботи слова «Так говорить Писання», вони використають деспотичні закони, щоб компенсувати цю нестачу. Щоб забезпечити собі популярність і протекцію, законодавці поступляться вимозі прийняти недільний закон. Ті, хто боїться Бога, не можуть підкоритися постанові, яка порушує заповідь Десятислів’я. На цьому полі битви розгортається останнє велике протиборство між істиною й оманою, але нам не слід сумніватися щодо результату. У цей час, як і за днів Мордехая, Господь заступиться за Свою істину та за Свій народ. (Свідчення для Церкви. Т. 5. С. 450). CChUk 499.1