Інші таланти

Особливі дари Духа — це не єдині таланти, зображені у притчі. Тут говориться про всі дари та здібності — вроджені і набуті, природні і духовні. Усіх їх необхідно використати в служінні Христу. Стаючи Його учнями, ми цілковито віддаємо себе Йому разом з усім, чим володіємо. Ці дари Він повертає нам очищеними та облагородженими, аби ми використали їх для Його слави, несучи благословення ближнім.НУХ 228.2

Бог дає кожному “згідно з його спроможністю”. Талантами не наділяються випадково. Хто здатний використати п'ять талантів, той одержує п'ять. Хто може застосувати тільки два, одержує два. А хто може мудро використати лише один, одержує один. Нікому нема потреби скаржитися, що він не одержав більше дарів; адже Той, Хто наділив ними кожну людину, однаково прославляється виконанням кожного обов'язку — чи то більшого, чи то меншого. Людина, якій було доручено п'ять талантів, має повернути намножених п'ять; хто має лише один — намножений один. Бог очікує віддачі “згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має” (2Кор.8:12).НУХ 228.3

У притчі раб, котрий “одержав п'ять талантів, негайно пішов, пустив їх у обіг і заробив ще п'ять; так само той, що взяв два, заробив ще два”.НУХ 229.1

Усі таланти, як би небагато їх не було, необхідно використовувати. Найбільше нас має непокоїти не питання: Скільки я одержав? — натомість: Що я роблю з тим, що маю? Розвиток усіх наших здібностей — наш перший обов'язок перед Богом та нашими ближніми. Якщо здібності та корисність людини щоденно не зростають, вона не виконує мети життя. Привселюдно засвідчивши про свою віру в Христа, ми беремо на себе зобов'язання стати якомога кращими працівниками для свого Господа. Ми повинні розвивати кожну здібність до найвищого ступеня досконалості, аби принести якомога більше добра.НУХ 229.2

У Господа є велика робота, яку необхідно виконати; у майбутньому житті Він дасть найкраще тим, хто найбільш віддано й охоче здійснює служіння в житті теперішньому. Господь обирає Собі помічників і щодня за різноманітних обставин випробовує їх під час здійснення Свого плану. Зауважуючи кожне щире прагнення виконати Його план, Він обирає Своїх помічників не тому, що вони досконалі, натомість у сполуці з Ним можуть осягнути досконалість.НУХ 229.3

Бог прийме лише тих, котрі сповнені рішучості ставити перед собою високі цілі. Він очікує, що кожна людина прагнутиме якнайкраще виконати своє завдання. Від усіх вимагається моральна досконалість. Ми ніколи не повинні занижати стандарт праведності, аби пристосувати його до наших успадкованих та набутих нахилів до зла. Ми маємо зрозуміти, що недосконалість характеру — гріх. Усі праведні якості характеру з'єднані в Богові у досконале, гармонійне цілісне, і кожний, хто приймає Христа як особистого Спасителя, має перевагу володіти цими якостями.НУХ 229.4

Хто бажає бути Божим співпрацівником, той має докладати усіх зусиль, аби досягти досконалості кожної частини тіла, кожної здібності розуму. Справжня освіта — це підготовка фізичних, розумових і моральних сил до виконання усіх обов'язків; підготовка тіла, розуму й душі для Божественного служіння. Така освіта буде продовжуватися й у вічності.НУХ 230.1

Від кожного християнина Господь вимагає зростання його ефективності та здібностей у кожній сфері. Христос прийняв кару за наші гріхи, заплативши Своєю кров'ю та стражданнями, і тепер чекає від нас щирого, охочого служіння. Він прийшов у світ, щоб дати приклад того, як та з яким духом ми маємо звершувати нашу працю. Христос бажає, щоб ми вивчали, як можемо найкращим чином просувати вперед Його справу, прославити Його ім'я у світі, виявляючи честь, найглибшу любов і посвячення Отцеві, Котрий “так полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне” (Івана 3:16).НУХ 230.2

Однак Христос не запевнив нас у тому, що досягнення досконалості характеру — легка справа. Шляхетний, всебічно розвинутий характер не успадковується. Він не приходить до нас випадково. Шляхетний характер виховується особистими зусиллями, завдяки заслугам і благодаті Христа. Бог дає нам таланти і розумові здібності, а ми формуємо характер. Він здобувається у тяжкій, суворій боротьбі з власним “я”. Ми маємо провадити битву за битвою проти успадкованих нахилів. Нам слід критично досліджувати себе, аби не дозволити жодній негативній рисі залишитися невиправленою.НУХ 230.3

Нехай ніхто не каже: “Я не можу позбутися вад свого характеру”. Якщо ви дійдете такого висновку, то неодмінно зазнаєте поразки і не осягнете вічного життя. Справжня причина неспроможності полягає у вашій власній волі. Ви не зможете перемогти, якщо не бажаєте цього. В дійсності труднощі виникають через зіпсутість неосвяченого серця та небажання підпорядкувати себе Божому керівництву.НУХ 230.4

Багато з тих, кому Бог доручив виконати важливу роботу, досягли дуже незначних результатів, бо і не намагалися зробити більше. Тисячі людей проходять через життя, ніби не мають в ньому ані певної мсти, ані висот, яких бажали б осягнути. Такі одержать нагороду, пропорційну до своєї праці.НУХ 230.5

Пам'ятайте: ви ніколи не досягнете рівня, вищого за той, який собі накреслили. Отже, ставте свою відмітку високо і крок за кроком, навіть ціною болісних зусиль, через самозречення і жертви підіймайтеся вгору сходинками прогресу. Нехай ніщо не заважає вам. Жодну людину доля не обплутала своїми сітями настільки міцно, щоб вона залишалася безпорадною і розгубленою. Несприятливі обставини мають спонукати до твердої рішучості перемогти їх. Подолання однієї перешкоди додасть нам більше сили й мужності рухатися вперед. Наполегливо прямуйте в правильному напрямку, тоді обставини стануть вашими помічниками, а не перешкодами.НУХ 231.1

Будьте горливі у прагненні виховати чесноти характеру на славу Творця. Намагайтеся догодити Богові на кожному етапі формування характеру. Ви можете це зробити, адже й Енох, живучи навіть у час загального зіпсуття, догодив Йому. У наші дні також є Енохи.НУХ 231.2

Стійте подібно до Даниїла, вірного державного мужа, котрого не могли здолати жодні спокуси. Не засмучуйте Того, Хто настільки полюбив вас, що віддав власне життя, аби знищити ваші гріхи. Він говорить: “Без Мене не можете робити нічого” (Івана 15:5). Пам'ятайте про це. Якщо ви припустилися помилок, однак усвідомлюєте їх і бачите в них застережливі маяки, то, безперечно, ви одержали перемогу. Таким чином ви перетворили поразку на перемогу, засмутивши ворога і прославивши вашого Викупителя.НУХ 231.3

Характер, сформований за Божественною подобою, — єдиний скарб, який ви можете взяти з цього світу до світу прийдешнього. Хто підкоряється керівництву Христа в цьому житті, ті візьмуть до небесних осель усі свої духовні досягнення. Ми будемо постійно удосконалюватися в Небесах. Тому як важливо розвивати свій характер у цьому житті!НУХ 231.4

Небесні істоти співпрацюватимуть з людиною, котра з наполегливою вірою прагне такої досконалості характеру, яка досягається в діяльності. До кожного, хто здійснює цю роботу, Христос говорить: “Я по правиці твоїй, аби допомагати тобі”.НУХ 231.5

Коли людська воля співпрацює з Божою, вона стає всемогутньою. Усе, що необхідно зробити за Його повелінням, може бути здійснене Його силою. Усі Його повеління містять силу для їх виконання.НУХ 232.1