Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents
Небесні принципи щасливого життя - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First

    “Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать” (Матв.5:8)

    Юдеї настільки точно дотримувалися церемоній щодо чистоти, що виконання усіх їхніх постанов і приписів стало для них украй обтяжливим. Побоюючись зовнішнього опоганення, вони постійно зосереджували свою увагу на правилах і обмеженнях, не помічаючи, однак, як плямує їхні душі себелюбство та злоба.НПЩЖ 24.1

    Не церемоніальну чистоту ставить Ісус за умову для отримання Його Царства, а вказує на необхідність очищення серця. “А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста” (Яков.3:17). До міста Божого не увійде ніщо нечисте. Його мешканці вже тут стали чистими серцем. Той, хто наслідує приклад Ісуса, виявлятиме все більшу огиду до легковажної поведінки, грубощів і лихих думок. Коли Христос перебуває у серці, там виявлятимуться чистота, благородність думок і вчинків.НПЩЖ 24.2

    Однак слова Ісуса “блаженні чисті серцем” мають глибший зміст: чисті не лише в тому розумінні слова, як це уявляє світ, тобто вільні від усього тілесного, чисті від будь-якого пожадання, а й вірні у найпотаємніших намірах душі, вільні від гордощів і самолюбства, лагідні й безкорисливі, як діти.НПЩЖ 24.3

    Оцінити рівного може лише рівний йому. Поки ви не виявите у своєму житті самовідданої любові, яка є підвалиною характеру Божого, ви не зможете пізнати Його. Обдурене сатаною серце уявляє Бога властолюбною і немилосердною істотою; люблячого Творця наділяють егоїзмом, притаманним людині й самому сатані. “Ти думав, що Я такий самий, як ти” (Псал.50:21). У Його Провидінні вбачають деспотизм і помсту. Так само дивляться і на Біблію — скарбницю дарів Божої благодаті. Її чудові істини, високі, як небо, охоплюють вічність, однак вони залишаються без уваги. Для більшості людей Сам Христос є “мов корінь з сухої землі”, вони не бачать у Ньому краси, щоб “Його пожадати” (Ісая 53:2). Коли Ісус — Бог, що з'явився в тілі, — жив серед людей, книжники і фарисеї говорили про Нього: “Ти самарянин і демон у тобі” (Йоан.8:48). Навіть Його учні у своєму егоїзмі були настільки засліплені, що не одразу зрозуміли Того, Котрий прийшов, щоб показати їм любов Отця. Ось чому Ісус був самотнім серед людей. Лише на небесах Його розуміли цілком.НПЩЖ 24.4

    Коли Христос прийде у славі, нечестиві не в змозі будуть дивитися на Нього. Світло Його — це життя для люблячих Його і смерть для нечестивих. Його прихід буде для них, як “страшне очікування суду і лютості вогню…” (Євр.10:27). При Його появі вони благатимуть сховати їх від обличчя Того, Котрий помер для їх викуплення.НПЩЖ 25.1

    Зовсім по-іншому буде з тими, серця яких очистились Духом Святим. Вони знають Бога. Мойсей був схований в ущелині, коли Господь показав йому Свою славу; лише тоді, коли ми “сховані у Христі”, ми можемо споглядати на любов Божу.НПЩЖ 25.2

    “Хто любить чистоту серця і милосердя уст своїх, — тому другом буде цар” (Прип.22:11). Вірою ми бачимо Його вже тепер. Щодня ми пізнаємо Його милість, співчуття у Його Провидінні. Ми пізнаємо Його через особистість Його Сина; Дух Святий відкриває нашому розумові й серцю правду про Бога та Його посланця. Чисті серцем вступають у нові відносини з Богом, як своїм Відкупителем і, пізнаючи чистоту і красу Його характеру, прагнуть відобразити Його образ. Вони бачать Отця, Котрий прагне обійняти розкаяного сина, і серця їх наповнюються невимовною радістю.НПЩЖ 25.3

    Чисті серцем пізнають Творця в ділах Його могутніх рук, в красі природи й усього Всесвіту. Ще ясніше бачать вони відкриття Його милості й благодаті в Святому Письмі. Істини, сховані від мудрих і розумних, відкриваються немовлятам. Прекрасні, дорогоцінні істини, котрих не бачать мудрі світу цього, постійно розкриваються перед тими, хто з дитячою довірою прагне пізнати Божу волю та виконати її. Ми пізнаємо правду, коли стаємо співучасниками божественної природи.НПЩЖ 25.4

    Чисті серцем живуть вже тут, на землі, ніби в постійній присутності Божій, а у вічності, осягнувши безсмертя, вони побачать Його зблизька, як Адам, який у саду Едемському ходив з Богом і розмовляв з Ним. “Тепер бачимо ми, ніби у дзеркалі, у загадці, але потім — обличчям в обличчя” (1Кор.13:12).НПЩЖ 25.5