“Блаженні переслідувані за правду, бо їхнє Царство Небесне” (Матв.5:10)

Ісус не дає Своїм послідовникам надії на земні багатства, славу або життя, вільне від випробовувань, але надає їм перевагу йти разом з їхнім Учителем шляхом зречення, ганьби та глузувань, бо світ не знає їх.НПЩЖ 27.1

Ісусові, Котрий прийшов, щоб викупити загиблий світ, протидіяли всі сили ворогів Бога й людини. Проти Князя миру була спрямована підступна змова лихих людей і ангелів. Кожне Його слово, кожний учинок свідчили про милосердя Боже, але Він не був подібним до світу цього, і це викликало гірку ворожнечу. Христос не поступався низьким пристрастям нашого єства і цим збудив проти Себе люту ворожнечу і ненависть. Так буває з кожним, хто бажає жити побожне в Христі Ісусі. Між праведністю і гріхом, любов'ю і ненавистю, правдою й оманою точиться непримиренна боротьба. Хто виявляє у своєму житті любов Христа, її красу і святість, той відбирає в сатани його підданих, і князь темряви повстає проти нього. Наруга й переслідування спіткають кожного, хто сповнений Духом Христа. З плином часу гоніння стають іншими, але першопричина і дух, що викликає їх, є тим самим, який нищив вибраних Господа від часів Авеля.НПЩЖ 27.2

Як тільки люди виявлять бажання жити в злагоді з Богом, вони відразу ж відчують, що “спокуса хреста” продовжує діяти. Влада темряви й піднебесні духи злоби повстають проти тих, хто слухняний небесному закону. Тому гоніння, замість того, щоб завдати скорботи, повинні викликати радість в учнів Христа, бо це є доказом того, що вони йдуть слідами свого Вчителя.НПЩЖ 27.3

Господь обіцяє Своєму народові не звільнення від гонінь, але щось набагато краще. Він сказав: “А сила твоя — як усі твої дні”. “Досить тобі Моєї благодаті, — бо сила Моя здійснюється в немочі” (П.Зак.33:25; 2Кор.12:9). Якщо ви покликані пройти задля Ісуса через огненну піч, Він буде поруч, як був колись з трьома вірними юнаками у Вавілоні. Той, хто любить свого Відкупителя, буде радий кожній нагоді терпіти разом з Ним приниження й наругу. Любов до Господа робить страждання за Нього приємними.НПЩЖ 27.4

В усі часи сатана переслідував дітей Божих, мучив і вбивав їх; але, помираючи, вони ставали переможцями. Своєю непохитною вірністю вони свідкували про Того, Який сильніше за сатану. Ворог міг катувати і знищити тіло, але не міг торкнутися життя, схованого в Богові з Христом. Він міг ув'язнити тіло, позбавивши його волі, але не міг зв'язати духа. Ці душі і в темряві могли бачити славу, говорячи: “Я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас”. “Бо теперішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги” (Римл.8:18; 2Кор.4:17).НПЩЖ 28.1

Через страждання і гоніння слава Божа, Його характер відкриваються у Його вибраних. Церква Божа, яку ненавидить і переслідує світ, виховується у школі Христа. Діти Божі на землі прямують вузькою стежкою, очищуються у вогненній печі скорбот. Вони йдуть слідом за Христом через боротьбу і самозречення, зазнають гірких розчарувань; але завдяки цим досвідам вони пізнають усе зло і прокляття гріха, який стає для них огидним. Поділяючи страждання Христа, вони поділятимуть і Його славу. У видінні пророк бачив торжество Божого народу. Він сказав: “І я бачив щось, ніби як море скляне, з огнем перемішане. А ті, що перемогли … стояли на морі склянім, та мали гусла Божі. І співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: ‘Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержителю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Царю святих!’” “Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця. Тому то вони перед Божим престолом і в храмі Його день і ніч Йому служать. А Той, Хто сидить на престолі, житиме посеред них” (Відкр.7:14-15; 15:2-3)НПЩЖ 28.2