“Нехай святиться Ім'я Твоє” (Матв.6:9)

Святити Ім'я Господнє — значить говорити про Бога з благоговінням, бо “святе та грізне Його ім'я!” (Псал.111:9).У жодному випадку даремно не вживайте Ім'я Боже або легковажно не прикликайте Його. Коли молимося, ми приходимо до Всевишнього і тому повинні стати перед Ним з благоговінням. Ангели закривають свої обличчя в Його присутності. Херувими й святі світлі серафими наближаються до Його престолу з урочистою шанобливістю. Хіба не з більшою пошаною та благоговінням повинні приходити до Господа, свого Творця, й грішні людські істоти?НПЩЖ 81.1

Однак святити Ім'я Господнє означає не тільки це. Ми, подібно до юдеїв за часів Христа, можемо зовні виявляти велику пошану до Бога і водночас постійно ганьбити Його Ім'я. Ім'я Господнє — “Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий… що прощає провину й переступ і гріх” (Вих.34:6-7). Про Церкву Христову записано: “Назвуть її: Господь — оправдання наше” (Єрем.33:16). Це ім'я отримує кожний послідовник Христа. Це — спадщина дітей Божих. Сім'я отримує ім'я свого Отця. Коли велике лихо спіткало Ізраїль, пророк Єремія молився: “Ми звемось Твоїм ім'ям, — не залишай нас!” (Єрем.14:9 СП).НПЩЖ 81.2

Ім'я це святиться ангелами небесними і мешканцями безгрішних світів. Якщо ж ви молитеся “нехай святиться Ім'я Твоє”, то цим просите, щоб воно святилося у цьому світі, у вашому житті. Бог перед ангелами й людьми визнав вас Своїми дітьми; моліться ж про те, щоб через вас не знеславлялося “те добре ім'я, що ви ним називаєтесь” (Яков.2:7). Бог посилає вас у світ Своїми представниками. Кожним вчинком свого життя ви повинні відкривати святість Імені Божого. Передусім ви мусите виробити в собі Його характер. Ви не можете святити Його Ім'я, якщо власним життям і характером не відкриваєте світові Його характер і життя. А це можливо лише тоді, коли ми приймемо благодать і праведність Христа.НПЩЖ 81.3