“Тісні ворота і вузька дорога ведуть у життя” (Матв.7:14)

За часів Христа жителі Палестини проживали в містах, оточених високими стінами, нерідко розташованих на горах і височинах. Брами зачиняли із заходом сонця, і до них вела стрімка, кам'яниста дорога; нерідко Мандрівникові, що повертався надвечір додому, доводилося напружувати останні сили, щоб піднятися на гору й увійти ворітьми до заходу сонця. Той, хто запізнився, мусив ночувати поза містом.НПЩЖ 103.1

Таку вузьку стежку, що підіймається на гору і провадить до рідної домівки й спокою, Ісус порівнює зі шляхом християнина. Шлях, на який Він вказує, вузький; через ворота важко увійти, бо на підставі “золотого правила” гордість і корисливість не мають туди доступу. Є, звичайно, й ширша дорога, але кінець її — загибель. Якщо ви підете шляхом духовного життя, вам доведеться постійно підійматися по ньому, бо ця дорога веде вгору; вам доведеться іти з меншістю люду, бо більшість обирає шлях, котрий провадить вниз.НПЩЖ 103.2

Шляхом смерті може прямувати все людство з усім його світським блиском, егоїзмом, гордістю, нечесністю, моральною зіпсованістю. Там є достатньо місця для різних думок і вчень, а також можливість іти слідом за своїми егоїстичними нахилами. Щоб загинути, не треба шукати шляху, бо просторі ворота й широка дорога, і ноги самі ступають на шлях, що провадить до смерті.НПЩЖ 103.3

Але дорога до життя є вузькою, а брама тісною. Якщо ви плекаєте якийсь улюблений гріх, то ця дорога видасться вам надто вузькою. Потрібно відмовитися від власної дороги, зректися власної волі й поганих звичок, якщо ви бажаєте йти шляхом Господнім. Той, хто хоче служити Христові, не може рахуватися з думкою світу і жити за його нормами. Дорога, що веде до небес, є надто вузькою для боротьби за посади або багатство, для честолюбства і власного “я”; вона є надто стрімкою та непривабливою для тих, що люблять вигоди в житті. Важкий труд, терпіння, самозречення, бідність, ганьба та глузування грішників випали на долю Христа; вони випадуть і на нашу долю, якщо ми бажаємо колись увійти до Божого Раю.НПЩЖ 103.4

Однак не думайте, що шлях вгору є важким, а легким є шлях донизу. На шляху до смерті вас теж зустріне біль і страждання, горе і розчарування, перестороги, які закликають зійти з цього шляху. Бог у Своїй любові заважає бездумним і впертим людям губити себе. Звичайно, сатана намагається подати свій шлях у найпривабливішому світлі, але все це обман. На шляху зла ви зустрінетеся з гіркими скорботами та гнітючими турботами. Можливо, спочатку видається приємним йти за покликом пихи та світського марнолюбства, але кінець — горе та біль. Корисливі плани можуть тішити самолюбство, обіцяючи насолоди; однак швидко ми зрозуміємо, що наше щастя отруєне, а життя зіпсоване, тому що всі свої надії покладали тільки на себе. На початку широкого шляху нам можуть зустрічатися квіти, але сам він сповнений терня. На зміну світлої надії, що сяє при вході, прийде темний розпач, і душа, котра прямує цим шляхом, зникне в мороці нескінченної ночі.НПЩЖ 104.1

Дорога беззаконних — важка (англ.пер.), а шляхи мудрості — це “дороги приємності, всі стежки її — мир” (Прип.13:15; 3:17). Кожний вияв послуху повелінням Христа, кожне самовідречення задля Нього, кожне покірливо знесене випробування, кожна перемога над спокусою — це крок, що наближає нас до славної перемоги. Хто обирає Христа своїм Провідником, той перебуває на безпечній дорозі. Навіть останній грішник може пройти цим шляхом. Кожний, хто з трепетом шукає правди, може перебувати в світлі чистоти й святості. Хоч стежка, якою Бог бажає провадити нас, вузька і така свята, що на ній немає місця для гріха, однак ступити на неї може кожний, і ні одна душа, яка перебуває в полоні страху й сумніву, не скаже: “Бог не піклується про мене”.НПЩЖ 104.2

Дорога може бути важкою, з крутими підйомами, і оточеною з обох боків проваллями; в нашій подорожі ми можемо зустрітися з труднощами; ми втомилися, хочемо відпочити, ослабли, а нас чекає труд, боротьба; ми зневірилися, але не повинні втрачати надії. Якщо Христос провадить нас, ми неодмінно досягнемо мети. Сам Христос пройшов до нас цим тернистим шляхом і вирівняв його.НПЩЖ 104.3

Впродовж усього стрімкого шляху до вічного життя нас чекають джерела радості — задоволення спраги стомлених. Той, хто прямує шляхами мудрості, радіє навіть під час випробовувань: бо Той, Кого любить душа, іде невидимо поруч. Піднімаючись угору, вони з кожним кроком все ясніше відчувають дотик Його руки; яскраве проміння слави Невидимого сяє на їхньому шляху; а їхні славослов'я підносяться до престолу Божого, зливаючись там зі співом ангельських хорів. “А стежка праведного як ясне світло, яке все більше і більше ясніє аж до повного дня” (Прип.4:18).НПЩЖ 104.4