Розділ 29. Справа, яку не можна перепоручити
Батьківські обов'язки ніхто інший виконати не може. Батьки, на вас покладена відповідальність, якої більше ніхто не може взяти на себе. Поки ви живі, доти відповідаєте перед Богом за те, чи йдете Його шляхом... Батьки, котрі роблять Слово Боже своїм дороговказом і розуміють, наскільки формування характерів їхніх дітей залежить від них, як батьків, будуть прикладом, який їхні діти можуть щасливо наслідувати1Лист 356, 1907 р..ХР 148.1
Батьки й матері відповідальні за здоров'я, фізичний розвиток і формування характеру своїх дітей. На вас, як батьків, покладається обов'язок співпрацювати з Господом для виховання у дітей здорових принципів2Рукопис 126, 1897 р..ХР 148.2
На жаль, чимало батьків відмовляються від покладеної на них Богом відповідальності за виховання своїх дітей і бажають, щоб цей обов'язок виконували інші люди. Вони хочуть, щоб інші працювали для їхніх дітей і звільнили їх від усіх проблем, пов'язаних з вихованням3Рев'ю енд Геральд, 25 жовтня 1892 р..ХР 148.3
Хто сьогодні проливає сльози через норовливість власних дітей, має звинувачувати у цьому лише себе. Нехай такі батьки зазирнуть у свою Біблію і подивляться, що Бог наказує їм робити як батькам і опікунам. Нехай візьмуться за виконання своїх давно занедбаних обов'язків. Необхідно впокорити себе і покаятися перед Богом за те, що нехтували Його вказівками щодо виховання дітей. Вони повинні змінити свою лінію поведінки і чітко, старанно дотримуватись біблійної постанови як дороговказу і порадника4Рукопис 57, 1897 р..ХР 148.4
Ці обов'язки не можуть бути покладені лише на Церкву. О, якби молодь і діти віддали свої серця Христові! Проте батьки не повинні перекладати цю роботу лише на Церкву5Ознаки часу, 13 серпня 1896 р..ХР 148.5
Відповідальність за виховання дітей не перекладайте на служителя. Ви обтяжуєте обов'язками пастора і вважаєте, що він відповідальний за душі ваших дітей, але не усвідомлюєте власної відповідальності як батьків і наставників...ХР 148.6
Ваші сини і дочки наслідують ваш приклад, бачать відсутність у вас принциповості, а ви розраховуєте на те, що служитель заповнить прогалини виховання, котре ви занедбали, і звершить диво, виховавши ваших дітей доброчесними і побожними. Пастор робить для церкви все, що в його силах, сумлінно й лагідно навчаючи, терпляче виправляючи та ревно молячись за спасіння душ. І якщо все це виявляється марним, батьки й матері нерідко починають звинувачувати пастора у тому, що їхні діти залишаються ненаверненими, тоді як причина може приховуватися в їхній власній недбалості. Відповідальність покладена на батьків; чи візьмуться вони за справу, яку Бог доручив їм, і чи сумлінно виконуватимуть її? Чи йтимуть вони вперед, до небес, виявляючи смирення, терпіння і наполегливість, аби досягти високого рівня самим і допомогти в цьому дітям?6Свідоцтва для Церкви, т. 5, c. [494-495].ХР 149.1
Скільки батьків і матерів перекладають свої обов'язки на інших! Як багато ще таких, котрі вважають, що цей тягар мусить взяти на себе пастор — потурбуватися, аби їхні діти навернулися, і щоб печатка Божа була на них7Рев'ю енд Геральд, 21 травня 1895 р..ХР 149.2
Це не під силу і суботній школі. Батьки покликані допомагати своїм дітям отримувати знання для майбутнього життя. Але з деяких причин багатьом батькам не подобається знайомити своїх дітей з релігійними принципами. Вони залишають за ними право отримувати знання щодо своєї відповідальності перед Богом у суботній школі — знання, котрі самі повинні були б їм дати. Такі батьки мають зрозуміти, що Бог бажає, аби вони самі виховували, виправляли і навчали власних дітей, завжди нагадуючи їм про те, що формують свої характери для теперішнього і прийдешнього життя8Рев'ю енд Геральд, 6 червня 1899 р..ХР 149.3
Не покладайтеся на вчителів суботньої школи, аби замість вас навчали ваших дітей, як їм слід поводитися. Суботня школа — велике благословення; вона може допомогти у вашій праці, проте ніколи не замінить вас. На всіх батьків і матерів Бог поклав обов'язок привести своїх дітей до Ісуса, навчаючи їх, як потрібно молитися і вірити в Слово Боже.ХР 149.4
Виховуючи своїх дітей, не приховуйте від них великих біблійних істин, розраховуючи на те, що суботня школа або пропо- відник зроблять це замість вас. Біблія — священна і велична Книга, але її треба відкривати щодня і старанно досліджувати. Істини Слова Божого повинні справляти свій вплив навіть на дрібниці нашого життя, які видаються малозначущими. Якщо поставитися до них з належною увагою, вони осяють буденне життя, сприятимуть послуху та формуванню добрих рис характеру9Рукопис 5, 1896 р..ХР 149.5