Ті, хто вважає себе послідовниками істини й усвідомлює,яка велика праця має бути здійснена для теперішнього часу, повинні присвятити себе Богові — свою душу, тіло й дух. У серці, одязі, мові — у всіх аспектах вони повинні відмежуватися від того, що звичне для цього світу. Вони мають бути особливим, святим народом. Їхня відмінність — не в одязі, однак, оскільки вони особливий і святий народ, їм не личить носити знаки подоби цього світу.ВНО 168.2

Як народ, ми повинні приготувати дорогу Господові. Найменша здібність, дарована нам Богом, має бути використана на справу перетворення людей за Божественним взірцем, за Його духовною подобою, щоб вони встояли в цей великий день Божого приготування... Чимало людей, які вважають, що прямують на Небо, засліплені світом. Їхнє розуміння релігійної освіти та релігійної дисципліни туманні й засновані лише на припущеннях. Багато хто не мають осмисленої надії та піддають себе великому ризику, практикуючи те, що, згідно з ученням Христа, не слід робити ні в їжі, ні в питті, ні в одязі, міцними путами зв'язуючи себе зі світом. Вони повинні засвоїти серйозний урок, дуже суттєвий для їхнього духовного зростання, вийти зі світу й відокремитися від нього.ВНО 168.3

Коли серце роздвоєне, тілесний розум так сильно бажає пристосуватися й уподібнитися до світу, що відмінність від світу стає ледь помітною. Гроші, Божі гроші витрачаються на те, щоб їхній зовнішній вигляд відповідав світським звичаям; духовний досвід стає світським; ані світ, ані небесний Всесвіт не бачать свідчення учнівства — Христової подоби в самовідреченні та несенні хреста^{16Рукопис 8, 1894 р.}.ВНО 168.4

Постає питання: “Чи готові ми відокремитися від світу, щоб стати Божими дітьми?” Це справа не однієї хвилини і не одного дня... Це робота усього життя. Любов до Бога повинна бути живим принципом, який лежить в основі кожної справи, слова і думки^{17Рев'ю енд Геральд, 23 жовтня 1888 р.}.ВНО 168.5

8 червня. Ті самі думки, що й у Христі

10 червня. Жодної дружби зі світом