22 червня. Благодатні слова

“Слово ваше нехай завжди буде ласкаве, приправлене сіллю, щоб ви знали, як вам належить кожному відповідати” (Колос. 4:6).ВНО 181.1

Люб'язність — одна із чеснот Духа. Вона властива Небесам. Ангели ніколи не впадають у гнів, вони не заздрісні і не корисливі. Жодні різкі, нехороші слова не злітають з їхніх уст. Якщо нам належить стати супутниками ангелів, то ми також повинні бути благородними і ввічливими.ВНО 181.2

Божа Істина покликана піднести того, хто приймає її, облагородити його смак та освятити мислення. Жодна людина не може бути християнином, не маючи духу Христа; якщо ж вона має Христового духа, це виявиться у благородній, чемній поведінці. Її характер буде святим, манери — приємними, слова — нехитрими. Вона плекатиме любов, повільну на гнів, довготерпеливу і милосердну, яка завжди надіється, усе переносить...ВНО 181.3

Ті, хто називає себе послідовниками Христа, але водночас грубі, суворі й нелюб'язні у словах і поведінці, не навчилися від Ісуса... Поведінці деяких так званих християн настільки не вистачає доброти і люб'язності, що навіть про зроблене ними добро йде погана чутка. Їхня щирість безперечна, їхня чесність не викликає запитань, проте щирість та чесність не компенсують брак доброти і ввічливості. Християнин має бути доброзичливим так само, як вірним і співчутливим; люб'язним так само, як справедливим та чесним...ВНО 181.4

Справжня люб'язність у поєднанні з правдою і справедливістю роблять життя не тільки корисним, а й прекрасним і запашним. Добрі слова, привітний погляд, усміхнене обличчя створюють навколо християнина таку приємну атмосферу, якій неможливо протистояти. Він знаходить справжню радість, самовіддано несучи світло, мир і щастя своїм ближнім.ВНО 181.5

Будемо ж, забуваючи про себе, завжди готові підбадьорювати інших, полегшувати їхні тягарі вчинками ніжного співчуття і безкорисливої любові. Стримаємося від недобрих слів; нехай самолюбне нехтування щастям ближніх поступиться місцем любові і співчуттю. Ці вияви чемності, які починаються в сімейному колі і сягають далеко за його межі, багато в чому і складають щастя в житті, а нехтування ними призводить до нещастя^{37Ознаки часу, 16 липня 1902 р.}.ВНО 181.6