20 серпня. Хвилі благословення

“Ви — сіль землі. Якщо сіль втратить силу, то як зробити її солоною? Нінащо вона вже не буде більше придатна, хіба щоб викинути геть, аби топтали її люди” (Матв. 5:13).ВНО 242.1

Ці слова були звернені до кількох бідних простих рибалок. Серед слухачів були також священики й рабини, однак не до них були звернені ці слова... Завдяки цим словам Христа ми маємо певне уявлення про те, у чому полягає цінність людського впливу. Людина має співпрацювати з Христом, надихати людей разом з Ним, викладати вірні принципи та перешкоджати розтлінню цього світу. Вона повинна поширювати благодать, якою може наділити тільки Христос. Віруючий покликаний підносити, пом'якшувати життя і характер ближніх впливом бездоганного прикладу, з'єднаного зі щирою вірою й любов'ю. Божий народ має виявляти перетворювальну, спасенну силу в цьому світі. Він повинен протидіяти руйнівному розтлінному впливові зла^{31Рев'ю енд Геральд, 22 серпня 1899 р.}.ВНО 242.2

Ідучи життєвим шляхом, ви зустрінете людей, яким випала дуже нелегка доля. Тяжка праця, труднощі, без надії на краще майбутнє, роблять їхній тягар майже нестерпним... Змучені турботами, пригноблені, вони не знають, де шукати втіху. Докладіть усіх зусиль, аби допомогти їм. Божої волі немає на те, щоб Його діти замикалися в собі. Пам'ятайте, що Христос помер і за них. Простягніть їм руку допомоги... Візьміть собі за правило ніколи не промовляти жодного слова сумніву і розчарування. Ви здатні зробити багато чого, щоб освітити життя ближніх... словами святого підбадьорення.ВНО 242.3

Благословення ближнім можуть нести навіть найбільш прості й бідні учні. Можливо, вони і не розуміють, що здійснюють якесь особливе добро, однак своїм неусвідомленим впливом вони здатні підняти хвилі благословення, які будуть поширюватися та зростати, і тільки останнього дня відплати ці люди дізнаються про благословенні плоди свого впливу. Їм не потрібно знемагати в переживаннях про всіх. Вони повинні тільки спокійно йти вперед, сумлінно виконуючи роботу, доручену їм Божим Провидінням, і їхнє життя не буде даремним, їхні душі все більше й більше зростатимуть до подоби Христа; вони — Божі співпрацівники в цьому житті, котрі готуються до вищого служіння й незатьмареної радості в майбутньому житті^{32Сторож, 5 травня 1908 р. або Ознаки часу, 6 серпня 1902 р.}.ВНО 242.4