31 серпня. Готуйтеся до зустрічі з Ісусом

“А тепер, дітоньки, залишайтеся в Ньому, щоб, коли з'явиться Він, ми мали сміливість і не були засоромлені перед Ним під час Його приходу” (1 Івана 2:28).ВНО 253.1

Тільки через пізнання Бога тут, на Землі, ми можемо приготуватися до зустрічі з Ним при Його Приході... У Своїх уроках та могутніх ділах Христос є досконалим Божим відкриттям. Саме Христос проголошує вустами богонатхненного євангеліста: “Бога ніхто ніколи не бачив, та Єдинородний Син, Який у лоні Отця, — Він явив Його” (Івана 1:18). “Ніхто не знає, Хто Син, один тільки Отець; і Хто Отець, — один тільки Син, — і кому Син захоче відкрити”. Ці слова свідчать про важливість вивчення характеру Христа. Тільки пізнаючи Христа, ми можемо пізнати Бога.ВНО 253.2

Будучи нашим представником, Христос займає найбільш піднесене становище. Коли Ісус прийшов у світ як Божий вісник, Він тримав Боже спасіння у Своїй руці. Усе людство було віддане Йому, бо в Ньому перебувала вся повнота Божества... Христос настільки повно відкрив Отця, що вісники, послані фарисеями схопити Його, були зачаровані Ним... Побачивши м'яке світло Божої слави, яке виходило від Нього, почувши благодатні слова, виголошені Його устами, вони полюбили Його. Коли ж фарисеї дорікнули їм: “Чому ви не привели Його?”, вони відповіли: “Ніколи ще жодна людина не говорила так, як Цей Чоловік” (Івана 7:45, 46).ВНО 253.3

Споглядаючи Христа, ми будемо перетворюватися на Його образ та приготуємося зустріти Спасителя при Його Приході. Тепер час готуватися до Приходу нашого Господа. Готовність зустріти Його не досягається за одну мить. Цій урочистій події повинні передувати невсипуще очікування разом зі старанною працею. Поєднання того й іншого робить нас досконалими в Христі. Активність і посвячення повинні так поєднуватися в нас, як поєднувалося людське й Божественне в Христі. Саме так Божі діти прославлять Його. Серед гомону повсякденного життя звучатимуть їхні голоси, промовляючи слова підбадьорення, надії, віри. Їхні воля і прагнення будуть посвячені Христові. Так вони готуються зустріти Господа, і коли Він прийде, вони з радістю скажуть: “Це наш Бог, що на Нього ми мали надію, — і Він спас нас!” (Ісаї 25:9)^{48Рев'ю енд Геральд, 20 липня 1897 р.}.ВНО 253.4