16 жовтня. Ввічливість до всіх

“Нарешті, всі будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, ввічливі” (1 Петра 3:8).ВНО 301.1

“Будьте ввічливі” — така біблійна настанова. Кожен із нас має свою вдачу. Одні надто запальні, інші схильні замикатися в собі, треті — уперті, четверті — грубі й неввічливі, лихослівні. Тому нам необхідно виховувати свій характер, тримати себе в руках... Пом'якшіть усе грубе у вашому характері, відшліфуйте його нерівні краї.ВНО 301.2

Не будьте незадоволеними, різкими. Не виказуйте поганого настрою і презирства, як би вам цього не хотілося. Ви завоюєте пошану, якщо самі будете шанобливі й чемні. Поводьтеся люб'язно з кожною людиною, адже люди придбані кров'ю Христа. Якщо прагнете наслідувати Христа у своєму характері, то враження на людей справлятимете не ви, а Божі ангели, які стоять праворуч від вас; вони торкатимуться сердець тих, із ким ви говорите^{25Рев'ю енд Геральд, 26 квітня 1887 р.}.ВНО 301.3

Люди, котрі хочуть, щоб їх супроводжували святі ангели, повинні володіти благородними манерами. Якщо ви дотримуєтеся принципів християнської релігії у своєму повсякденному житті, то будете виявляти христоподібні доброту й уважність до ближніх. І тоді навіть бідна людина відрізнятиметься справжньою гідністю, оскільки вона — благородний Божий підданий.ВНО 301.4

Християнство облагороджує людину. Ми придбані кров'ю Христа і повинні представляти й наслідувати Його. А Він був увічливим навіть зі Своїми гонителями. Справжній послідовник Христа виявляє такий самий м'який, самовідданий Дух, яким було позначене життя його Господа. Подивіться на Павла, коли його поставили перед правителями. Його промова перед Агрипою служить взірцем як піднесеної люб'язності, так і переконливої красномовності. Я говорю не про формальну, прийняту у світі ввічливість, позбавлену правдивого духу чемності, а ввічливість, яка походить з істинної доброти почуттів^{26Там само, 29 квітня 1884 р.}.ВНО 301.5

У Христі нам даний набагато величніший взірець, ніж приклад патріарха чи апостола. У Ньому ми маємо прояв істинної чемності. Ця чеснота постійно виявлялася в житті Господа, прикрашаючи його м'якою, витонченою красою й осяюючи своїм блиском кожний учинок^{27Лист 65, 1884 р.}.ВНО 301.6