17 лютого. Єдиний Взірець

“Ми ж усі з відкритим обличчям, мов у дзеркалі, оглядаємо Господню славу і перетворюємося в той самий образ від слави в славу, як від Господнього Духа” (2Кор. 3:18).ВНО 51.1

Якщо ми хоча б на мить подивимося на сонце в його зеніті, а потім відведемо очі, то образ світила проявлятиметься всюди, куди б ми не подивилися. Те саме відбувається, коли ми дивимося на Ісуса. Усе, на що ми дивимося, відображає Його образ — Сонця праведності. Ніщо інше ми не можемо бачити, ні про що інше не можемо говорити. Його образ закарбовується в очах нашої душі й діє на все наше щоденне життя, пом'якшуючи та підкоряючи все єство. Споглядаючи, ми перетворюємося на Божий образ, на подобу Христа. На всіх, із ким спілкуємося, відображаємо яскраві підбадьорливі промені Його праведності^{26Свідчення для проповідників, c. [388, 389]}.ВНО 51.2

Ісус був досконалим Взірцем того, якими повинні бути ми. Він найретельнішим чином дотримувався Закону Свого Отця, проте ходив у досконалій свободі. Йому була властива вся полум'яність ентузіаста, однак Він був спокійний, тверезий і стриманий. Він стояв вище за звичайні світські справи, проте не виключав Себе із суспільства людей. Він їв з митниками і грішниками, бавився з маленькими дітьми, брав їх на руки і благословляв їх. Він вшанував Своєю присутністю весільний бенкет. Він проливав сльози біля гробу Лазаря. Він любив красу природи і показував на лілії, говорячи про природну простоту, яку Бог цінує вище за показні прикраси. Робота землероба була для Нього наочною ілюстрацією найбільш піднесених істин...ВНО 51.3

Його старанність ніколи не перетворювалася на пристрасть, а послідовність — на егоїстичну впертість. Його доброзичливість ніколи не межувала зі слабкістю, а співчуття — із сентиментальністю. Він поєднував у Собі невинність і простоту дитини з мужністю, віддане посвячення Богові — з ніжною любов'ю до людини. Він мав гідність Повелителя, поєднану з підкорюючою чеснотою смирення. Він виявляв непохитну твердість разом з ніжністю. Будемо ж щоденно перебувати в тісному єднанні з Його досконалим, непорочним характером^{27Лист 66, 1878 р.}.ВНО 51.4

Ми маємо не шість і не п'ять взірців для наслідування; у нас є тільки один Взірець, і це — Христос Ісус^{28Свідчення для Церкви, т. 9, c. [181]}.ВНО 51.5