11 березня. Прохання в ім'я Христа

“І що тільки попросите в Моє Ім'я, те й зроблю, щоби прославився Отець у Сині” (Івана 14:13).ВНО 75.1

так вдячна, що ми можемо довіряти Богові? Господь прославляється, коли ми віримо в Нього, при носячи Йому всі наші труднощі... Господь Єгова не вважав принципи спасіння повноцінними, поки їх наповнювала лише Його власна любов. Своїм волевиявленням Він поставив біля Свого вівтаря Захисника, зодягнутого в людську природу. Його служіння як нашого Посередника — представляти нас Богові як Його синів і дочок. Христос заступається за тих, хто прийняв Його. Завдяки силі власних заслуг Він наділяє їх владою бути членами царської сім'ї, дітьми Небесного Царя. А Небесний Отець, приймаючи й вітаючи друзів Христа, як Своїх друзів, демонструє Свою безмежну любов до Христа, Який заплатив за нас викуп Своєю кров'ю. Він задоволений досконалим Викупленням. Він прославлений втіленням життям, смертю і заступництвом Свого Сина.ВНО 75.2

Наші прохання підіймаються до Отця Небесного в Ім'я Христа. Він заступається за нас, і Отець розкриває для нас усі скарби Своєї благодаті, щоб ми скористалися ними та передавали їх іншим. Просіть в Ім'я Моє, говорить Христос. І Я не кажу, що благатиму за вас, але Сам Отець любить вас, бо ви полюбили Мене. Звертайтеся до Нього в Моє Ім'я. Це надасть вашим молитвам сили, і Отець дарує вам багатства Своєї благодаті. Чого тільки не попросите, отримаєте, щоб радість ваша була досконалою.ВНО 75.3

Яка поблажливість! Яке благословення дароване нам! Христос — сполучна ланка між Богом і людиною.... Наближаючись до Бога із заслугами Христа, ми зодягаємося в Його священицький одяг. Він обіймає нас, притискаючи нас до Себе Своєю людською рукою, у той час як Його Божественна рука тримається за престол Всевишнього. Він кладе Свої заслуги як приємний фіміам у кадильницю в наших руках, аби підтримувати наші прохання. Він обіцяє почути наші молитви й відповісти на них. Так, Христос став молитовним каналом між людиною і Богом. Він став також каналом, яким зливаються благословення від Бога до людини. У Ньому поєднуються Божественне й людське^{18Лист 22, 1898 р.}.ВНО 75.4