18 березня. Беззвучний крик душі

“Ти будеш оберігати їх у потаємному місці Своєї присутності від людської гризні, Ти захистиш їх в укритті від нарікань язиків” (Псал.31:21).ВНО 82.1

Коли люди занурені в повсякденні справи й обтяжені численними турботами, вони не можуть постійно схиляти коліна. Однак навіть на ринковій площі незмінно присутній страж, щоб свідчити про кожну угоду, і в небесних книгах відзначається кожен гріш, придбаний обманом. Хоч люди і не можуть схиляти коліна на ринковій площі, проте беззвучне щире бажання серця, піднесене до Небес, знаходить доступ до Отця через цих стражів. Шлях до Божого престолу відкритий, і кожен, хто має Божий страх та бажання жити згідно з Його волею, звернеться до Нього як у багатолюдному натовпі, так і в церкві, щоб отримати силу для виконання Його волі...ВНО 82.2

Кожен, хто любить і боїться Бога, має можливість у кожній спокусі, що виникає під час виконання світських справ, сховатися під покровом Всевишнього й уникнути небезпеки. Тоді він прославить Бога, оскільки відчує міць і повноту сили Того, Хто стоїть за обітницями. Він спілкується з Богом там, де його не побачить жодне око і не почує жодне вухо, крім Божого.ВНО 82.3

Усе, що Господові потрібно від нас, — добровільне бажання ходити Його шляхами. Людина з чистим серцем побачить Бога та відчує Його силу, яка оберігає навіть у найбільш неспокійному, збудженому натовпі, якщо вона опинилася там за велінням обов'язку... За таких обставин кожен, хто від серця приймає Христа... несе світильник життя...ВНО 82.4

Наша релігійність має виявлятися не тільки за сприятливих обставин. Релігія, залежна від обставин, обов'язково втратить силу, коли вона найбільше потрібна, у найважчій ситуації. Біблійна релігія вимагає, щоб євангельський світильник продовжував яскраво горіти як за несприятливих обставин (на ринковій площі чи в майстерні), так і в місці, де зазвичай підносяться молитви. Чистих християнських принципів слід дотримуватися в будь-якому місці. Люблячи Христа й віруючи в Нього як нашого особистого Спасителя, можемо покладатися на Його благодать та охорону, де б ми не перебували^{33Рукопис 194, 1898 р.}.ВНО 82.5