25 квітня. Віра після невдачі

“Не тому, що я вже осягнув або вже став досконалим, але борюся, щоб осягнути — для цього і здобув мене Ісус Христос” (Филп. 3:12).ВНО 121.1

Щоб досягнути успіху в боротьбі з гріхом, ви повинні триматися ближче до Ісуса. Не говоріть слів невір'я; у вас немає на це жодних поважних причин... Невір'я завжди розділяє душу з Христом.ВНО 121.2

Не варто говорити про наші немочі й розчарування. Нехай кожен скаже: “Я засмучений тим, що піддався спокусі, що мої молитви й віра такі слабкі. Мені немає чим виправдатися за незрілість власного духовного життя. Проте я прагну досконалості характеру в Христі. Я згрішив, та все ж люблю Ісуса. Я падав багато разів, але Він простягав Свою руку, щоб урятувати мене. Я розказав Йому про мої помилки. Із соромом і смутком визнав, що накликав на Нього ганьбу. Я поглянув на хрест і сказав: цього всього Він зазнав заради мене. Святий Дух відкрив мені мою невдячність, мій гріх, що віддав Христа на наругу. Той, Хто не знав гріха, простив мені мій гріх. Він закликає мене до більш піднесеного, більш благородного життя”...ВНО 121.3

Великого дня, коли люди отримають відплату за своїми ділами, покора, яка приносить плід, наповнюючи душу усвідомленням Божої любові, свідчитиме на користь тих, хто її плекав. Щаслива людина, про котру буде сказано: “Дух Божий не даремно працював над душею цієї людини. Вона просувалася вперед і вгору, від сили до сили. Її життя не було опоганене себелюбством. Кожну вістку виправлення, застереження, поради вона сприймала як благословення від Бога. І перед нею відкривався шлях до ще більших благословень, бо Господь не говорив із нею даремно. Кожен щабель угору сходами духовного розвитку готував її до подальшого Сходження. З вершини сходів її осявали яскраві промені Божої слави. Вона не думала про спокій, натомість постійно прагнула здобути мудрість і праведність Христа. Вона наполегливо прямувала до нагороди високого Божого покликання в Ісусі Христі”.ВНО 121.4

Цей досвід повинен пережити кожен спасенний^{46Рукопис 161, 1897 р.}.ВНО 121.5