16 травня. Непослух Богові породжує малопереконливе виправдання

“Хіба ж Господеві так само до вподоби всепалення й жертви, як послух Господньому слову? Послух кращий від жертви і слухняність від баранячого жиру” (1Сам.15:22).ХП 147.1

Ми наближаємося до останніх днів, і сатана використовує усе своє диявольське мистецтво, щоб ошукувати і губити душі. Майже всюди ті, кого докоряють і виправляють, зустрічають пряме свідчення словами: “Я вірю свідоцтвам, але не розумію їх”. Господь виправляв криві дороги людей, щоб рятувати їх від нещастя, обману та загибелі, та вони продовжують поводити себе у тому ж дусі, ніби ніхто не посилав їм світла та перестороги. Якби люди жили у згоді з Богом, то не уникали б Його. Саме тому, що вони далеко відійшли від Бога, вони не чують Його голосу, коли Він кличе до них: “Поверніться ж до Мене, і Я до вас повернуся” (Мал.3:7). “Я вилікую ваше відступництво”.ХП 147.2

Не виконавши Божої вимоги знищити амаликітян, Саул зустрівся зі Самуїлом і сказав йому: “Нехай благословить тебе Господь. Я виконав слово Господа. А Самуїл спитав: А що це за мекання овець, що до моїх вух доходить?” Відповідь була такою ж, що й в інших подібних випадках, тобто виправдання за допомогою обману: “Народ пощадив найкращих овець та іншу худобу, щоб принести в жертву Господеві, Богові твоєму” (1Сам.15:14, 15). Цікаво зауважити: Саул не сказав “моєму” чи “нашому”, а Богові “твоєму”. Чимало з тих, хто на словах служить Богові, перебуває у такому ж становищі, що й Саул. Вони покривають честолюбні проекти та гордовиту демонстрацію власних досягнень одягом удаваної праведності...ХП 147.3

Самуїл незадоволено подивився на Саула, однак з глибоким жалем та неприхованою тугою з приводу гріховної поведінки людини, яку він так щиро любив. Але ця любов не повинна була закрити йому уста... І Самуїл промовив слова Господнього вироку: “За те, що ти відкинув Господнє слово, Він відкинув тебе, щоб ти не був царем” (1Сам.15:23)...ХП 147.4

О, як мало людей нині можуть зрозуміти, з яким сумом Самуїл повернувся до Рами! Бог поклав на нього тягар Саула, а також тягар жахливої вістки, яку він мав сповістити монархові.ХП 147.5

Грішники рідко приймають зауваження в правильному дусі. Тих, котрі відкривають уста і застерігають їх, вони звинувачують, так ніби вони це роблять самі від себе. У своїй сліпоті вони не розуміють, що чинячи Божим вісникам впертий опір, вони відкидають останню пропозицію світла та милості^{1Рукопис 1a, 1890 р.}.ХП 147.6