Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents
Христос — Переможець - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First

    23 червня. Бог потребує непідкупних людей

    “Начальники, які були переді мною, обтяжували народ, брали з нього хліба та вина на сорок срібних шеклів; навіть їхні слуги підносились над народом” (Неєм.5:15).ХП 186.1

    Діти Ізраїля були відведені у вавилонський полон, оскільки вони відокремилися від Бога і не вважали більше своїм обов'язком зберігати принципи істинної релігії неушкодженими впливом оточуючих язичницьких народів. Оскільки ізраїльтяни відійшли від Бога, Господь упокорив їх. Він не міг сприяти їхньому подальшому процвітанню і виконувати Свій Заповіт з ними доти, поки вони залишались невірними принципам, які Він доручив їм ревно оберігати; вони не повинні були опоганюватися традиціями і звичаями язичницьких народів, котрі ганьбили Бога... Господь залишив їх ходити власними дорогами, і разом з грішниками страждали на Сіоні і невинні.ХП 186.2

    Проте серед Ізраїлевих синів були християнські патріоти, які у принципах істини залишалися твердими, як сталь; на цих вірних і правдивих мужів Господь дивився з великим задоволенням... Так, вони змушені були страждати разом з грішниками, але, за Божим провидінням, полон був засобом, щоб вивести їх на передній план. Їхній приклад бездоганної порядності і чистоти під час перебування у вавилонському полоні і досі світить небесним сяйвом.ХП 186.3

    Чимало людей із вибраного Божого народу виявилися ненадійними. Вони відокремились від Бога і стали користолюбними, продажними інтриганами. Даниїл зі своїми товаришами та Ездра із Неємією помітно вирізнялися серед цих людей; і Господь особливим чином благословляв їх за те, що вони непохитно стояли за істину.ХП 186.4

    Неємія був вибраний Богом, оскільки був готовий співпрацювати з Ним як відбудовник руїн... Його не могли зіпсувати і збити з пантелику підступи безпринципних людей, яких наймали для недоброї справи. Неємія не дозволяв їм залякати себе й залишався безстрашним. Коли він бачив, що люди керуються неправильними принципами, то не залишався стороннім спостерігачем і не мовчав. Він у жодному разі не давав людям приводу вважати, що може зайняти невірну позицію, оскільки завжди твердо і впевнено виступав на боці правди. Його вплив ні на йоту не спотворював встановлених Богом принципів. Що б не робили інші, Неємія завжди міг сказати: “Я не брав участі у їхніх справах, бо боюся Бога”.1Рукопис 121, 1898 р.ХП 186.5