Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents
Христос — Переможець - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First

    22 січня. Бог взяв сатану на зауваження

    “І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою” (Бут.3:15).ХП 27.1

    Між силами добра і зла, між вірними і невірними ангелами точиться постійна ворожнеча. Між Христом і сатаною немає і ніколи не може наступити згоди. У кожному віці правдива Божа Церква провадила рішучу боротьбу з ворожими силами. Поки не завершиться це велике протистояння, триватиме і безперервна боротьба між нечестивими ангелами і людьми з одного боку та святими ангелами і істинними віруючими — з іншого.ХП 27.2

    З наближенням кінця ця битва ставатиме усе жорстокішою. Господь називає тих, котрі перебувають у єдності зі сатанинськими силами, синами темряви. Немає і не може бути в природі ворожнечі між злими ангелами і людьми, які впали. І ті й інші внаслідок відступництва виношують зло і гріховні думки у своїх серцях. Нечестиві ангели і люди, які на боці лукавого, складають відчайдушну змову проти добра. Сатана знав: якщо він зможе переконати людський рід, як у свій час ангелів, приєднатися до нього, то він отримає великі сили для продовження повстання.ХП 27.3

    У злих полчищах панують розбрат і розбіжності, але усі вони виступають єдиним союзницьким фронтом у боротьбі проти Неба. В них єдина мета — принизити Бога, а їхня велика кількість дає їм надію на те, що їм вдасться скинути Всемогутнього Бога із Його престолу.ХП 27.4

    Коли Адам і Єва були поселені в Едемському саду, вони, невинні і безгрішні, жили у досконалій згоді з Богом. У їхніх серцях від природи не було жодної ворожнечі. Але коли вони згрішили, їхня природа перестала бути безгрішною. Вони стали порочними, оскільки стали на сторону жорстокого ворога і почали робити саме те, чого Бог не велів їм робити. Якби Бог не втрутився у цю ситуацію, грішні люди уклали б міцний союз із сатаною, який був би скерований проти Неба. Але коли були виголошені слова: “Я покладу ворожнечу між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти жалитимеш його в п'яту”, сатана зрозумів: хоч йому й вдалося ввести людей у гріх; хоч він переконав їх повірити його обману і засумніватися у Бозі; хоч йому вдалося зіпсувати людську природу, все ж був затверджений певний план, завдяки якому істотам, що духовно впали, надавалися певні переваги, так що їхня природа зможе оновитися і знову стати благочестивою. Відступник зрозумів, що його спокуси вийдуть йому боком, а сам він потрапить у таку ситуацію, в якій йому не вдасться отримати перемогу...ХП 27.5

    Бог обіцяв вкласти в людські серця новий принцип: ненависть до гріха, обману й удаваності — до всього, що несе на собі сліди сатанинського лукавства1Рукопис 72, 1904 р..ХП 27.6