14 листопада. Будь вірний до смерті

“Він тебе покриє крилами Своїми і під крильми Його заховаєшся! Щит і лук — Його правда” (Псал.91:4).ХП 335.1

Тіло Яна Гуса було спалене. Собор присудив до смерті людину, єдиним злочином якої було те, що вона не вважала Константський Собор непогрішимим, а тому не могла вважати його рішення важливішими за голос Бога в Його Слові. Але Бог знову “відновить минуле” (Екл.3:15), пригадавши всі випадки засудження або помилування. Біографії праведників — один з найцінніших скарбів, якими володіє Церква. Ми маємо перевагу порівнювати описи того, що чинили злі сили, з діями тих, котрі в різні віки жили усяким словом, що походить з Божих уст.ХП 335.2

Цей багатий досвід подарований нам як вельми дорога спадщина. Коли історія повториться і великі люди землі перестануть звертатися до Біблії, щоб у ній знайти світло і докази на користь істини; коли людські заповіді будуть піднесені над Божими і покора Богові стане злочином, тоді нам доведеться йти стежкою, якою до нас уже пройшли інші.ХП 335.3

Господь підтримував Своїх вірних до кінця. Це повинно підбадьорювати нас і вселяти в праведників упевненість у тому, що Господь не змінюється. Він і в наш час явить благодать та силу Своєму народові, як Він робив це в минулі віки. Непомильність Божого Слова і точність, з якою воно здійснювалося, дають нам вельми цінне потішення...ХП 335.4

У досвіді Гуса незаперечне свідчення вірності принципам поєднане з обітницею: “Будь вірний аж до смерті, і Я дам тобі вінець життя” (Об'явл.2:10). Увічнений в історії народів, Ян Гус продовжує жити в пам'яті нащадків. Він чинив благочестиві діла, мав тверду віру, чисте життя і безкомпромісний послух відкритій йому істині. Від усього цього він не бажав відмовитися навіть заради порятунку від жорстокої смерті. Усе небо, цілий Всесвіт стали свідками його переможної смерті. Сатана жалив у п'яту сім'я жінки, але Гус своїм учинком уразив його в голову...ХП 335.5

Небесні бійниці засіяні великою кількістю ангелів, які спостерігають за боротьбою людей із князем темряви. З глибокою цікавістю вони дивляться, чи звернеться Божа дитина, знеможена, розгублена, звинувачена, обмовлена і засуджена, як колись Господь Ісус, до Неба, благаючи Його про зміцнення. Небо очікує, коли ми попросимо задіяти його ресурси^{1Рукопис 38, 1887 р.}.ХП 335.6