25 грудня. Смертний указ проти Божого народу

“І були послані листи через гінців у всі царські округи, щоб вбивати, вигубити, винищити всіх юдеїв від молодого й до старого, дітей і жінок одного... дня” (Естер.3:13).ХП 377.1

Сатана викличе ненависть відступницького християнського світу проти скромного Останку, який відмовляється приймати неправильні звичаї і традиції... Церква об'єднається зі світом, а світ наділить Церкву владою позбавляти людей права поклонятися Богові відповідно до Його Слова.ХП 377.2

Указ, котрий незабаром має бути виданий проти народу Божого, нагадуватиме закон, виданий Артаксерксом проти євреїв за часів Естери. Той перський наказ був результатом ненависті Амана до Мардохея... Царське рішення проти євреїв було результатом фальшивих доказів і наклепу на цей особливий народ. Сам сатана був автором змови, за допомогою якої хотів стерти з лиця землі тих, хто зберігав знання про істинного Бога...ХП 377.3

Історія повторюється. Той же владолюбний дух, який складав змови проти вірних у минулі віки, діє і нині, прагнучи підпорядкувати собі відступницькі церкви, аби через них засуджувати й віддавати на смерть усіх, хто не схилився перед ідольською “суботою”. На нас чекає битва не зі смертними, як це може здаватися на перший погляд. Наша боротьба “не проти крові й тіла, але з началами, з владами, зі світовими правителями темряви цього віку, з піднебесними драми злоби”. Але якщо Божі діти покладатимуться на Нього, з вірою сподіваючись отримати Його силу, вони здобудуть перемогу над усіма вивертами сатани так само переконливо, як і за днів Мардохея.ХП 377.4

Наказ передбачатиме: усі, хто не прийняв печатку звіра, позбавляються права купувати й продавати і, врешті-решт, каратимуться смертю. Проте Божі святі не приймуть цієї ознаки. Пророк на Патмосі бачив: ті, хто здобув перемогу над звіром і образом його, не прийняв його знаку і числа імені його, стоять на скляному морі, тримаючи гуслі Божі і співаючи пісню Мойсея та Агнця...ХП 377.5

Павло в Посланні до римлян пише: “Якщо це залежить від вас, — живіть з усіма людьми в мирі”. Проте існує межа, за якою неможливо підтримувати єдність і злагоду з людьми, не жертвуючи при цьому принципами. Тоді розмежування стає абсолютним обов'язком. Державні закони потрібно поважати, поки вони не суперечать Законові Божому. Але якщо ці закони зневажають Божі Заповіді, тоді кожний істинний учень Христа скаже ті самі слова, які вимовив апостол Петро, коли йому звеліли не говорити більше в ім'я Ісуса: “Потрібно слухатися більше Бога, ніж людей!” (Дії 4:19).^{1Рукопис 51, 1899 р. Див. також Ознаки часу, 8 листопада 1899 р.}.ХП 377.6