29 лютого. Християни — Божі представники

“О, всі ви спрагнені, — йдіть до води, навіть і ті, в кого немає грошей — ідіть, купуйте й споживайте” (Ісаї 55:1).ХП 66.1

Перш ніж Христос зодягнув Свою божественність у людське єство і прийшов у наш світ, Бог посилав Свою вістку через Ноя, Еноха, Сифа і Метушалаха. Лот сповіщав її у Содомі; ціла плеяда наступних вісників звіщала про прийдешнього Спасителя. І в наш час цю Добру новину необхідно проголошувати усюди...ХП 66.2

Стіл уже накритий. Останнє запрошення має облетіти усі народи по всіх краях Землі. Це наша праця. Нині вісникам потрібно ще наполегливіше закликати людей “прихилити вухо”. Усі мешканці Землі мають почути цю вістку із уст таких самих людей, як вони. Сам Господь колись прийшов на нашу Землю у людській природі, щоб проповідувати цю вістку. Говоріть про це усім людям. Доносьте до них істину про те, що людська природа Христа може з'єднатися з їхньою людською природою, а Його божественність забезпечує усім доступ до Божества. Його слуги з усіх сил повинні зберігати єдність. “Ми є Божими співпрацівниками, — говорить апостол, — ви — Божа нива, Божа будівля” (1Кор.3:9). Якщо через Його працівників діятиме Святий Дух, вони зможуть звершити велику роботу. Переконайте їх прийти, — благає Господь Своїх вісників, — аби Мій дім наповнився гостями. Господь очікує, що ми працюватимемо з усією відповідальністю. Якщо ми повністю присвятимо себе Богові, Святий Дух працюватиме з нами.ХП 66.3

Подивіться на сьогоднішній світ. Чи зауважуєте, з яким презирством люди нині відкидають доброту і любов довготерпеливого Бога? Смертні, занепалі грішники потребують прощення і внутрішнього миру; усіх Господь Ісус запрошує прийти. Великий Учитель світу посилає людям запрошення, але вони здебільшого відмовляються від нього під легковажними приводами або просто відвертаються від нього із презирством і жартами. Усі, котрі тільки забажають, можуть відгукнутися на лагідне запрошення і прийти. Чому люди не розуміють, як важливо прийняти це запрошення і примиритися з Богом?ХП 66.4

Диявол ще живий. Він використовує усі свої привабливі приманки і спокуси, переконуючи людей закрити вуха, аби не чути; тисячі тих, котрі повинні звіщати світові останню випробувальну вістку, закопують свої таланти у землю. Вони майже зовсім не використовують свої здібності і не запрошують душі до щедро накритого столу. Але ми вдячні Богові за те, що усе ще лунають голоси вірних вісників. Є ще чимало людей, які усвідомлюють свою відповідальність перед Богом і використовують усі доступні їм засоби, аби переконати грішників прийти до Бога^{1Лист 89, 1898 р.}.ХП 66.5