Методи П'ятидесятниці

Після того як учні Христа визнали свої гріхи, виправили всяку неправоту і мали намір виконувати Євангельське доручення, Святий Дух зійшов на них і цим покірним чоловікам та жінкам була дана велика сила. За Своїм провидінням Бог зібрав у Єрусалимі “людей побожних, від усякого народу під небом”. Почувши, що учні говорили про “великі діла Божі” їхньою рідною мовою, вони були вражені. Багато хто з цих людей були серед тих, які пізніше сказали: “Що ж ми маємо робити, мужі-браття?” Вони увірували і, повернувшись додому, понесли вістку Євангелія своїм друзям та рідним. Про апостолів ми читаємо: “Щодня в храмі й по домах вони не переставали навчати й благовістити про Ісуса Христа” (Дії.5:42). У цій праці від дому до дому вони, безперечно, здобували нових віруючих: “Господь же додавав до них щодня тих, що спасалися” (Дії.2:47). Тисячі навернулися, і за порівняно короткий час вістка Євангелія була проголошена всьому світові.ЧР 5.1

“Учні не прости благословень тільки для себе. Вони відчували тягар відповідальності за душі. Євангеліє необхідно було донести до всіх кінців Землі, і вони просили наділити їх обіцяною Христом силою. Коли була послана сила Святого Духа, тисячі людей навернулися в один день. Те ж саме може відбутися і сьогодні” (там само, т. 8, с. [21]).ЧР 5.2