17 червня. Розпорядження грошима, яке заслуговує Божого схвалення

“Збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть. Адже де ваш скарб, там буде й ваше серце” (Матв. 6:20, 21).ЗПІ 217.5

Багато хто з батьків і матерів живуть у бідності, хоч мають достатньо засобів. Вони скорочують особисті витрати і часто відмовляють собі в необхідному для підтримки здоров'я і життя, хоч володіють необхідними коштами. Вони вважають недоречним витрачати свої гроші на особисті потреби або доброчинність. Перед їхніми очима єдина мета — заощадити капітал, щоб залишити його своїм дітям.ЗПІ 218.1

Ця думка так сильно опанувала їх і настільки впливає на всі їхні вчинки, що діти з нетерпінням очікують часу, коли власність перейде до їхніх рук. Вони повністю покладаються на майбутнє багатство, і ця надія має згубний вплив на розвиток їхнього характеру. Одні стають марнотратними, інші — егоїстичними й жадібними, треті зростають бездіяльними та безвідповідальними, оскільки в них немає необхідності розраховувати в майбутньому тільки на свої сили. Їхнє життя безцільне, а характер непостійний. Отримані в дитинстві та юнацтві враження накладають сильний відбиток на характер, визначаючи їхню поведінку в зрілі роки...ЗПІ 218.2

Якщо, маючи ясне світло Божого Слова щодо довірених управителям грошей, а також застереження і викриття, дані Богом через Свідчення з приводу розпорядження коштами, діти все одно прямо або опосередковано наполягають на тому, аби батьки розділили між ними спадщину при житті чи заповідали їм майже все після смерті, то ці діти беруть на себе величезну відповідальність.ЗПІ 218.3

Діти перестарілих батьків, які вірять в Істину, повинні в Божому страху порадити своїм батькам і навіть благати їх бути вірними своєму визнанню віри та розпорядитися своїми коштами так, щоби Бог схвалив їхнє рішення. Батькам необхідно збирати собі скарби на Небесах, самим віддаючи свої кошти для просуваная Божої справи. Їм не слід обкрадати себе в небесному скарбі, залишаючи значні засоби тим, хто і так має достатньо. Чинячи так, вони не тільки позбавляють себе дорогоцінної переваги збирати нетлінний скарб на Небі, а й обкрадають Божу скарбницю (Свідчення для Церкви, т. 3, c. [119, 120]).ЗПІ 218.4