24 вересня. Співчуття відкриває серця для Євангелія

“Любов ніколи не минає. Хоч існують пророцтва, та припиняться; хоч є мови, та замовкнуть; хоч є знання, та зникне” (1 Кор. 13:8).ЗПІ 345.2

Від усіх, кому Бог довірив істину для теперішнього часу, Він очікує особистого служіння. Не всі можуть вирушити в інші країни місіонерами, але кожен може стати благовісником у своїй сім'ї та серед сусідів. Члени Церкви мають у своєму розпорядженні безліч способів поширення євангельської вістки у своєму оточенні. Один з найуспішніших методів — жити доброчинним, безкорисливим християнським життям.ЗПІ 345.3

Невеликими знаками уваги, які нам нічого не коштують, можна підтримати і підбадьорити людей, котрі з великими труднощами провадять нерівну життєву боротьбу. Добрі слова, сказані в простоті серця, щира увага до людини розженуть хмари спокус та сумнівів, які згустилися над душею. Щиросердечне, христоподібне співчуття, виявлене в простодушності, здатне відчиняти двері серця, яке потребує простого, делікатного дотику духу Христа.ЗПІ 345.4

О, з якою радістю Христос приймає кожну людину, котра підкорила Йому своє серце! Він з'єднує людське з Божественним, щоб донести світові таємниці втіленої любові. Розповідайте про неї, моліться і співайте про неї, наповніть світ вісткою Його Істини, поширюючи її в нових місцях.ЗПІ 346.1

Небесні вісники очікують моменту, коли зможуть співпрацювати з людьми, щоб відкрити світові, ким можуть стати люди і що вони здатні зробити задля спасіння загиблих душ. Кожен справді навернений християнин буде настільки наповнений Божою любов'ю, що палко прагнутиме передати свою радість іншим людям.ЗПІ 346.2

Господь бажає, щоб Його Церква явила світові красу святості. Вона повинна показати силу християнської віри. У характері християнина мають відображатися Небеса. Люди, які перебувають у темряві, повинні почути пісню подяки і хвали.ЗПІ 346.3

Нам необхідно висловлювати свою вдячність за вістку Євангелія, за його обітниці і запевнення, звершуючи добро для ближніх. Завдяки цьому промені небесної праведності засяють у душах втомлених, заблудлих і страждаючих людей. Неначе джерело води відкриється для втомленого спраглого мандрівника. Божі ангели завжди присутні поруч, коли людина чинить діла любові й милосердя (Свідчення для Церкви, т. 9, c. [30, 31]).ЗПІ 346.4