29 листопада. Ісус поруч, коли ми прагнемо праведності

“Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя, душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?” (Псал. 42:2, 3).ЗПІ 433.2

Господь має істини виняткової важливості, які Він відкриває тим, хто бажає зрозуміти духовне. Його уроки призначені для всіх та пристосовані до потреб усіх людей. І хоч ці уроки зодягнені в слова, настільки прості, що зрозуміти їх може навіть дитина, закладена в них істина настільки глибока, що може полонити найбільш учених людей, змусивши їх поклонитися Джерелу незрівнянної мудрості. Не тільки наймудріші можуть знайти рясну поживу для розуму в Його найпростіших висловах, але й люди найскромніших здібностей можуть зрозуміти Його істину та задовольнити потреби душі Його обітницями.ЗПІ 433.3

Ісус навчав людей з метою пробудити в них бажання зрозуміти Божі істини, щоб вони побачили досконалість Божого характеру і прагнули Христової праведності, без якої Господь Єгова не може їх прийняти.ЗПІ 434.1

Чи відчуваєте ви духовну спрагу? Чи прагнете праведності? Якщо так, то це свідчить, що Христос діє на ваше серце та викликає у вашій душі цю спрагу, щоб ви шукали Його і Він міг через Святого Духа зробити для вас те, чого ви не здатні зробити самі...ЗПІ 434.2

Євангеліє увіковічнило притчі Христа, і кожен чесний старанний дослідник Істини здатний осягнути їхнє значення, розгадати їхню таємницю. Якщо людина не шукає Істини, як захованого скарбу, значить, вона не має щирого бажання пізнати, що таке Істина. Христос сказав Своїм істинним послідовникам: “Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного”; “Адже хто має, тому дасться, і матиме понад міру”.ЗПІ 434.3

Хто відгукується на поклик Христа, той намагатиметься дізнатися, що таке Істина, аби піти шляхом праведності. Христос закликає всіх, проте не всі відгукуються на Його поклик. Хто підкоряє свою волю волі Бога, хто готовий піти шляхом, яким веде Божий Дух, хто отримує світло і ходить у ньому, той шукатиме ще більшого небесного просвіщення, і “тому дасться, і матиме понад міру” (Ознаки часу, 7 листопада 1892 р.).ЗПІ 434.4