8 грудня. Нові інтереси й уподобання наверненої людини

“То треба, щоб ви відкинули стару людину з її попереднім способом життя, яка зітліває в оманливих пожадливостях” (Ефес. 4:22).ЗПІ 446.2

Тепер Бог закликає тебе покаятися і знову стати ревним у добрих ділах. Твоя вічна доля залежатиме від того, яким шляхом ти йдеш зараз. Чи можеш відкинути дане тобі нині милостиве запрошення? Чи можеш обрати свій власний шлях? Невже ти будеш і далі плекати свою гординю і марнославство, щоб врешті-решт погубити душу? Боже Слово ясно каже нам, що тільки мало хто спасеться і навіть більшість покликаних виявляться негідними вічного життя. Вони не матимуть частки у вічності, натомість оберуть свою долю із сатаною та загинуть другою смертю.ЗПІ 446.3

Однак люди при бажанні можуть уникнути такої долі. Сатана — справді великий родоначальник гріха, але це не виправдовує грішника, оскільки диявол не може насильно примусити людину чинити зло. Він спокушує людей до гріха, виставляючи його в найбільш привабливому світлі, проте йому доводиться рахуватися з вільною волею, якою Бог наділив кожну людину. Сатана не силує людей напиватися та не змушує їх нехтувати богослужіннями, але він робить спокуси якомога більш принадними, і вже від людини як вільної моральної істоти залежить, піддатися їм чи відкинути їх.ЗПІ 447.1

Навернення — справа, яку багато хто недооцінює. Це неабияка праця — перетворити приземлений, закоханий у гріх розум, привести його до розуміння невимовної любові Христа, чарівності Його благодаті і досконалості, щоб душа переповнилася Божественною любов'ю та підкорилася небесним таємницям. Коли грішник усвідомлює це, його колишнє життя здається йому огидним і ненависним. Він починає ненавидіти гріх, розкаюється всім серцем перед Богом, приймає Христа як життя і радість своєї душі. Він відмовляється від попередніх задоволень, здобуває новий розум, нові уподобання, нові інтереси, нову волю; його смуток, бажання, любов — усе оновлюється. Якщо раніше він віддавав перевагу не Христу, а пожадливості тіла, пожадливості очей і життєвій гордості, то тепер із презирством відвертається від усього цього, а Христос стає для нього вінцем радості і головним змістом життя.ЗПІ 447.2

Небо, яке колись не приваблювало, тепер постає перед людиною у всьому його багатстві і славі, вона дивиться на нього як на свій майбутній дім, де зможе бачити, любити і славити Того, Хто викупив її Своєї дорогоцінною кров'ю (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [293, 294]).ЗПІ 447.3