18 грудня. Біблійне освячення пов'язане з покорою та постійним духовним зростанням

“Адже коли захочу хвалитися, то не виявлюся безумним, бо говоритиму правду; та стримаюся, щоби про мене хтось більше не подумав, крім того, що бачить у мені та що чує від мене” (2 Кор. 12:6).ЗПІ 460.2

Послідовники Христа повинні стати подібними до Нього; з допомогою Божої благодаті вони узгоджують своє життя з принципами Його святого Закону. Саме це є біблійним освяченням.ЗПІ 460.3

Ця робота може бути здійснена тільки через віру в Христа, силою Духа Божого... Християнин відчуватиме гріховне бажання, але він буде провадити безперервну боротьбу з ним. Ось тут і відчувається потреба в допомозі Христа. Людське безсилля об'єднується з Божественною силою, і віра вигукує: “А Богові подяка, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа” (1 Кор. 15:57).ЗПІ 460.4

Святе Письмо ясно говорить, що робота освячення — це безперервний процес. Коли грішник навертається і знаходить мир з Богом через викупну кров, його християнське життя тільки починається. Тепер він повинен прямувати до досконалості, зростаючи до “міри зросту повноти Христової”... Петро змальовує сходинки біблійного освячення: “Тому докладаючи до цього всю старанність, покажіть у вірі вашій чесноту, в чесноті — розсудливість, в розсудливості — стриманість, у стриманості — терпіння, у терпінні — благочестя, в благочесті — братолюбство, в братолюбстві — любов... Так роблячи ви ніколи не спіткнетесь” (2 Петра 1:5-10).ЗПІ 461.1

Хто на власному досвіді пережив освячення, як його розуміє Біблія, той виявлятиме дух покори. Як і Мойсей, такі люди отримали уявлення про велич святості, усвідомили свою негідність порівняно з чистотою та неперевершеною досконалістю Вічносущого. Пророк Даниїл -це приклад справжнього освячення. Усе своє довге життя він віддано служив Господеві. Він був “улюбленим мужем небес” (Дан. 10:11). Однак замість того, щоб твердити, що він чистий і святий, цей славний пророк ставив себе на один рівень з грішним Ізраїлем. Він благав Бога про свій народ... І пізніше, коли з'явився Син Божий, щоб дати йому настанову, Даниїл продовжує: “Обличчя моє змінилося до невпізнання, й сила у мене зникла” (Дан. 10:8)...ЗПІ 461.2

Ті, хто ходить у тіні Голгофського хреста, не можуть звеличувати себе, хвалькувато запевняючи, нібито вони вільні від гріха. Вони усвідомлюють, що це їхній гріх розбив серце Сина Божого, і ця думка приведе їх до самоприниження. Хто перебуває в найтіснішому зв'язку з Ісусом, той найкраще розуміє всю слабкість та гріховність людства і покладається тільки на заслуги розп'ятого й воскреслого Спасителя (Велика боротьба, c. [469-471]).ЗПІ 461.3