23 березня. Вірні розпорядники почують: “Гаразд, рабе добрий і вірний! ”

“Той, хто одержав п'ять талантів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п'ять; так само той, хто взяв два, заробив ще два” (Матв. 25:16, 17).ЗПІ 108.1

“Бо так Бог полюбив світ, що дав Свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне”. За кожного сина і за кожну дочку Адама заплачений викуп, і навіть якщо люди, викуплені дорогоцінною кров'ю Христа, не визнають свого підданства Йому, це не звільнить їх від відплати, яку вони отримають останнього дня. Їм доведеться дати відповідь Господу за своє недбале ставлення до довірених їм талантів. Вони змушені будуть дати звіт за те, що ганьбили свого Творця і Викупителя та обкрадали Бога, не пускаючи свої таланти на справу служіння і ховаючи Господнє добро в землі.ЗПІ 108.2

Людська сім'я складається з морально відповідальних істот, і всі вони — від можновладних та обдарованих до найскромніших та непомітних — наділені небесними благами. Час — це довірений їм Божий дар, і його необхідно сумлінно використовувати в Христовому служінні. Вплив — це також Божий дар, який має сприяти досягненню найвищих, найблагородніших цілей. Христос помер на Голгофському хресті, тому ми повинні використати весь свій вплив для звеличення Його перед світом, який гине. Хто споглядає Повелителя Небес, Котрий помирає за їхні злочини на хресті, той оцінюватиме свій вплив тільки тим, наскільки цей вплив приваблює людей до Христа, та використовуватиме його тільки для цієї мети. Інтелект — також довірений людям талант. Співчуття і прихильність — теж таланти, які потрібно ретельно берегти і примножувати, щоб ми могли служити Тому, Кому належимо за правом викуплення.ЗПІ 108.3

Усе, чим ми є і чим можемо стати, належить Богові. Освіта, виховання, уміння — усе необхідно використовувати для Нього... Скільки б нам не було довірено — багато чи мало, — Господь вимагає, щоб Його розпорядники виконували свою роботу найкращим чином; Не обсяг довірених благ чи отриманого приросту приносить людям схвалення Небес, а вірність, відданість Богові та здійснюване з любов'ю служіння приносить їм Божественне благословення: “Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!” Ця радісна нагорода не відкладається до часу нашого входу в Боже Місто, натомість вірний раб передчуває її вже в цьому житті (Ознаки часу, 23 січня 1893 р.).ЗПІ 109.1