22 вересня. Приклад Даниїла

“Я кличу до Тебе від краю землі, коли серце моє омліває! На скелю, що вища від мене, мене попровадь, бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!” (Дан.9:3, 4).ЩМП 278.1

Приклад молитви Даниїла і його визнання залишені на сторінках Біблії для нашої настанови і натхнення... Даниїл знав, що передбачені Богом сімдесят років вавилонського полону для ізраїльського народу минають. Проте він вважав, що вони самі повинні щось робити, а не тільки чекати виконання даної їм Божої обітниці. У пості, з жалем Даниїл благав Господа, визнаючи як свої власні гріхи, так і гріхи свого народу...ЩМП 278.2

Важливо відзначити, що Даниїл не звертається до Бога на підставі своїх добрих діл. Замість цього він говорить: “Нахили, Боже мій, вухо Своє та й послухай, відкрий Свої очі й побач наші спустошення та те місто, де кликалося ім'я Твоє в ньому, бо ми кладемо свої благання перед Твоїм лицем не через свої справедливості, але через велику Твою милість” (Дан.9:18). Його глибоке переживання за свій народ і бажання визволення виливалося у цій проникливій і ревній молитві. Він продовжує: “Господи, вислухай! Господи, прости! Господи, прислухайся й зроби! Не опізняйся ради Себе, мій Боже, бо ім'я Твоє кличеться над Твоїм містом і над Твоїм народом!”ЩМП 278.3

Яка молитва пролунала з вуст Даниїла! Яку покору душі виявив він! Яке тепло небесного вогню ми бачимо у словах, що підносяться до Бога! Небо не могло не відповісти на цю молитву. Даниїлові був посланий ангел з неба.ЩМП 278.4

І в наші дні подібні молитви будуть прийняті Богом. “Має велику силу ревна молитва праведника” (Якова 5:16). Подібно до того, як у давні часи через молитву пророка Іллі вогонь міг зійти з неба і поглинути жертву, так і сьогодні у відповідь на наші молитви небесний вогонь проникає в душі. Бог буде посилати нам світло і силу Святого Духа...ЩМП 278.5

Бог, Який почув тоді молитву Даниїла, почує і нас, коли ми будемо молитися до Нього зі скрушеним серцем. У нас немало невідкладних справ, ми стикаємося із серйозними труднощами, тому маємо потребу звертатися до Бога в такій самій піднесеній і зворушливій молитві, з такою самою ревною вірою, аби перекласти наші тягарі на великого Утішителя (Рев'ю енд Геральд, 9 лютого 1897 р.).ЩМП 278.6