18 грудня. Постійна готовність

“Тому й ви будьте готові, бо Син Людський приходить у ту годину, про яку й не думаєте” (Матв.24:44).ЩМП 368.1

Ми не можемо зазирнути в майбутнє, яке часто турбує нас своєю невідомістю. Однак те, що Бог приховав від нас багато подій майбутнього, є для нас найбільшим доказом любові і доброти Бога, оскільки невідомість майбутнього робить нас більш пильними сьогодні. Ми не можемо бачити зараз того, що знаходиться в майбутньому. З цієї причини наші найкращі плани іноді виявляються помилковими і позбавленими значення. Ми деколи думаємо: “О, якби ми тільки знали майбутнє!” Але Бог хоче, щоб Його діти довіряли Йому і були готові піти, куди б Він не повів їх. Ми не знаємо точного часу, коли наш Господь з'явиться на небесних хмарах, проте Він сказав нам, що наша безпека полягає в постійній готовності. Нам потрібно постійно пильнувати в очікуванні Його повернення. Сьогодні нам слід зберігати вірність нашим принципам, скільки би часу ми ще не прожили: один рік, п'ять або десять. Нам належить виконувати свої повсякденні обов'язки з такою вірністю, неначе це наш останній день життя.ЩМП 368.2

Немає Божої волі в тому, щоб ми чекали Його повернення, перебуваючи в неробстві. Для кожної людини Бог визначив конкретну особливу справу, тому Він чекає, що ми будемо виконувати своє служіння, виявляючи вірність у всьому. Зараз, як ніколи раніше, необхідно чинити опір гріху і протистояти силам темряви. Час вимагає енергійних і цілеспрямованих дій від тих, хто вірить істині. Вони повинні навчати істини словом і своїм особистим прикладом.ЩМП 368.3

Звичайно, час очікування нашого Спасителя може видатися для нас дуже довгим. Ми втомлюємося від наших турбот і часто схиляємося під тягарем труднощів, що звалюються на нас. Іноді ми відчуваємо нетерпіння, через що нам хочеться швидше закінчити свою працю для Господа і з пошаною закінчити боротьбу. В таких випадках будемо пам'ятати — і нехай це нагадування відверне будь-які нарікання, — що Бог залишив нас на землі зустрічати бурі і негоди для вдосконалення нашого християнського характеру. Це необхідно для нас, щоб краще познайомитися з Богом — нашим Отцем, і Христом — нашим Старшим Братом (Рев'ю енд Геральд, 25 жовтня 1881 р.).ЩМП 368.4