28 грудня. Належна Йому радість

“Дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса, Який, незважаючи на сором, замість належної Йому радості, перетерпів хрест і сів праворуч Божого престолу” (Євр.12:2).ЩМП 378.1

Христос прийшов на землю, щоб знайти і спасти тих, які гинуть. Він завжди бачив перед Собою кінцеву мету Своєї місії, незважаючи на те, що Йому належало прийняти хрещення у Своїй викупній крові і прийняти на Свою невинну душу тягар гріха всього світу. Через це передчуття невимовних страждань, що невідворотно наближалися, завжди супроводжувало Його. Проте, незважаючи на все це, Він перетерпів хрест і ганьбу. Він переніс усе це заради того, щоб грішна людина могла отримати дар спасіння, щоб освятити й прославити її і в день Свого славного Приходу посадити її поряд на престолі Своєї величі (Рев'ю енд Геральд, 20 грудня 1892 р.).ЩМП 378.2

Христос є Автором Божественної істини, тому Він усвідомлював висоту і глибину, широту і довготу, а також повноту співчуття Божественної любові у такій мірі, яка просто незбагненна для смертної людини. Він знає всі благословення, від яких відмовляються грішники, відкидаючи Боже світло, а також жахи і нещастя, які чекають на тих, хто нехтує небесною істиною... Один Христос знає, що значить слава, яка перевершує людське розуміння, котру відмовляються отримати ті, хто повстав проти Бога, і чим загрожує відмова людини прийняти цю славу...ЩМП 378.3

Люди заражені гріхом, вони не можуть до кінця зрозуміти й усвідомити, наскільки огидне зло, яке вони плекають у своїй душі. Саме гріх став причиною невимовних фізичних страждань Божого Сина на хресті, жорстоких образ та, зрештою, розриву з Богом і другої смерті. Наш Божий Заступник добровільно підставив Себе під караючий меч небесного правосуддя, аби ми не загинули, але мали вічне життя. Христос Сам про Себе сказав так: “Я кладу Свою душу, щоб знову прийняти її. Ніхто не бере її від Мене, але Я Сам віддаю її” (Івана 10:17, 18)... Жодна людина на землі, ні ангел на небі не були в стані розплатитися за гріх людини. Лише один Ісус міг спасти повсталу проти Бога людину (там само).ЩМП 378.4

Найбільша радість Ісуса полягає в тому, щоби бачити душі, викуплені ціною принесення в жертву Його слави, честі, багатства і власного життя. Спасіння людини є великою радістю для Нього (Свідчення для Церкви, т. 2, c. [686]).ЩМП 378.5