6 травня. Закон, даний для щастя людини

“Господній Закон досконалий, — він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, — воно недосвідченого умудряє” (Псал.18:8).ЗІХ 128.1

Від самого початку Бог дав людству Свій Закон — як засіб стати щасливими і одержати життя вічне. Намагаючись перекрутити Божі наміри, сатана хоче переконати людей, що не обов'язково коритися Його Законові, постійно докладає усіх зусиль, аби у невірному світлі представити Його принципи, принижуючи його значення. Він спрямував свій удар на Закон, руками людей змінив його, примусив порушувати святі приписи і у той самий час навіює порушникові впевненість, що він дотримується Закону.ЗІХ 128.2

Намагання перемінити Божий Закон один письменник порівнює із давнім злісним звичаєм переставляти покажчик вказівного стовпа, який стоїть на головному перехресті двох доріг, з тим, щоб він показував неправильний напрямок. Нерідко такі зловісні вчинки приводили до надзвичайних ускладнень і нещасть.ЗІХ 128.3

Подібний вказівний стовп був поставлений Богом для подорожуючих цієї Землі. Одна стрілка вказує на добровільне підкорення Творцеві як на шлях щастя і життя, а інша — на непокору, як на дорогу горя і смерті. Дорога до щастя була вказана так само точно, як і дорога із старозаповітних часів, що вела до міста-сховища. Але в трагічну для всього людства мить великий ошуканець будь-якої істини повернув стрілку-покажчику неправильному напрямку, і, таким чином, багато хто збився зі шляху.ЗІХ 128.4

Господь наставляв ізраїльтян через Мойсея: “Тільки суботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами для ваших поколінь, щоб ви пізнали, що Я— Господь, що освячує вас! І будете пильнувати суботу, бо вона — святість для вас. Хто опоганить її, той конче буде забитий, бо кожен, хто виконує у суботу роботу, то буде знищена душа та з-посеред народів її... І будуть Ізраїлеві сини додержувати суботу, щоб зробити суботу вічним Заповітом для своїх поколінь. Це знак навіки поміж Мною та поміж Ізраїлевими синами, бо шість день творив Господь небо та землю, а дня сьомого — перервав працю та спочив” (Вих.31:13-17).ЗІХ 128.5

Цими словами Господь виразно окреслив покору як шлях до Божого міста, але людина гріхана правила дороговказ у хибний бік. Вона встановила лжесуботу і примусила людей вважати, що, спочиваючи у цей день, — вони виконують волю Творця.ЗІХ 128.6

Бог оголосив сьомий день суботою Господньою. Коли були “скінчені небо і земля”, Він звеличив цей день як пам'ятник Своєї творчої діяльності.ЗІХ 128.7

Відпочиваючи “дня сьомого від праці Своєї, яку Він чинив. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив” (Бут.2:1-3). (Пророки і царі, c. [178-180].)ЗІХ 128.8