Loading...
Larger font
Smaller font
Copy
Print
Contents
Звеличуйте Ісуса Христа - Contents
  • Results
  • Related
  • Featured
No results found for: "".
  • Weighted Relevancy
  • Content Sequence
  • Relevancy
  • Earliest First
  • Latest First
    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents

    17 липня. Радість за одного розкаяного грішника

    “Кажу вам, що так само на небесах буде більше радості за одною грішника, який покаявся, ніж за дев'яносто дев'ять праведників,які не потребують покаяння” (Лука 15:7).ЗІХ 200.1

    Ісус, Син Всевишнього, провадить боротьбу з силами сатани, котрий усіма засобами намагається протидіяти Божій справі. Сили світла і темряви борються за душу людини. Добрий Пастир шукає Своїх овець, і якої ж ганьби, яких нестатків,—якого болю Він зазнає! Пастирі лише дещо знають про сувору боротьбу, але це ніщо порівняно з тим, чого зазнав небесний Пастир. Яке співчуття, який смуток, яка постійність! Він шукає загублених! Мало хто усвідомлює, яких відчайдушних зусиль докладає сатана, аби Пастир не досяг Своєї мети. Коли ж Він нарешті знаходить Свою загублену вівцю, то з радістю бере її на руки і несе на плечах назад до отари. Тоді починають лунати звуки небесних арф і звучить радісний гімн про спасіння заблудних і загублених овець. “Так само на небесах буде більше радості за одного грішника, який покаявся, ніж за дев'яносто дев'ять праведників, які не потребують покаяння...”ЗІХ 200.2

    Син Людський прийшов знайти і спасти те, що загинуло. Загублена вівця ніколи сама не знайде дороги назад до отари. Якщо її не знайде і не врятує дбайливий пастир, вона блукатиме, поки не загине. Яке влучне зображення Спасителя! Якщо б Ісус, добрий Пастир, не прийшов знайти і врятувати загублених, ми навіки загинули б. Фарисеї навчали, що ніхто, крім юдейської нації, не буде спасенним; вони з презирством ставилися до всіх інших народів. Але Ісус запрошував до Себе усіх, кого відкинули фарисеї, ставлячись до них з милосердям і співчуттям...ЗІХ 200.3

    “Бо так Бог полюбив світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, віруючий у Нього, не загинув, а мав життя вічне” (Йоан.3:16). Любов до людини, яка виявилася в дарі Його Єдинородного Сина, викликала у сатани люту ненависть як до Самого Подателя, так і безцінного Дару. Сатана представив світові Отця у фальшивому світлі, але цей великий Дар викрив оману сатанинських заяв; була явлена незрівнянна любов, яка доводила: людина буде викуплена незбагненно дорогою ціною. Сатана намагався спотворити Божий образ в людині, щоб Бог, дивлячись її нечестя, падіння і деградацію, відмовився від неї як безнадійно загубленої. Але Господь віддав Свого Єдинородного Сина, щоб грішна і зіпсута людина не загинула, але через віру в Ісуса Христа могла виправитися, відновитися, відобразити образ Божий і таким чином отримати вічне життя (Ознаки часу, 20 листопада 1893 р.).ЗІХ 200.4

    Larger font
    Smaller font
    Copy
    Print
    Contents