27 липня. Пастор кличе Своїх овець по імені

“А хто входить дверима, той пастир вівцям... Вівці слухають голосу Його, і він кличе своїх овець по імені і виводить їх” (Йоан.10:2-3).ЗІХ 210.1

Дорога правди — це дорога миру. Вона настільки ясна, що покірна побожна людина може прямувати нею, не спотикаючись і не звертаючи вбік. Ця дорога вузька, але разом з нами нею можуть іти різні за темпераментом люди, якщо тільки вони прямують за Вождем свого спасіння. Хто не бажає залишити недобрі риси характеру й егоїстичні звички, той не зможе йти цією дорогою, бо вона пряма і вузька.ЗІХ 210.2

Яких тільки зусиль докладає Великий Пастир, називаючи Своїх овець по імені й запрошуючи їх ступати Його слідами. Він шукає заблудних. Спаситель посилає їм світло Свого Слова, аби показати небезпеку, що загрожує їм. З небес Він звертається до них, застерігаючи, докоряючи та закликаючи повернутися на правильну дорогу. Ісус намагається Своєю присутністю допомогти заблудлим, піднімаючи їх, коли вони падають. Однак багато хто прямують шляхом гріха, поки не перестають чути голос Ісуса. Вони відмовляються від Того, Хто може дати їм спокій і впевненість, підкоряються фальшивому проповідникові і в сліпій самовпевненості все далі і далі відходять від світла, миру, щастя і спокою...ЗІХ 210.3

Хрест Христа — наша єдина надія. Він виявляє безмірну любов нашого Отця, свідкуючи про те, що Христос, Велич небес, добровільно прийняв зневагу, глузування, приниження і страждання задля радості бачити душі, які гинуть, спасенними у Своєму Царстві. Якщо ви любите своїх дітей, нехай вашим головним завданням буде приготувати їх до майбутнього нетлінного життя... Працюйте, поки ще день, дорожіть часом і здобувайте вінець нетлінної слави... Спасайте себе і свою сім'ю, бо немає нічого ціннішого за спасіння душі (Свідоцтва для Церкви, т. 4, c. [502-503]).ЗІХ 210.4

Багато хто з чоловіків і батьків могли б повчитися дбайливості від вірного пастиря. Яків, котрий був змушений негайно вирушити у важку подорож, приймає мудре рішення: “... в мене малі діти і в мене вівці та корови дійні. Як гнати їх один день, то вигине вся худоба... Я йтиму поволі за худобою, що передо мною, та за ходою дітей” (Бут.33:13-14).ЗІХ 210.5

Важкою дорогою життя чоловік і батько має йти поволі, в такому темпі, який може витримати його супутниця. У гонитві світу за багатством і владою нехай він навчиться зупинятися, аби утішити і підтримати ту, яка покликана йти поруч з ним (Служіння зцілення, c. [374]).ЗІХ 210.6