27 серпня. Світ у боротьбі

“Дивлячись на Ісуса, Засновника і Завершителя віри, Який замість радості, яка Йому належала витерпів хрест, нехтуючи осоромленням, і сів по правиці престолу Божого” (Євр.12:2).ЗІХ 241.1

Христос витерпів хрест, щоб зазнати радість, що чекала Його попереду... Він помер на хресті як жертва за увесь світ; через цю жертву маємо найбільше благословення, яке тільки може бути дане Богом, — дар Святого Духа. Це благословення призначене для всіх, хто приймає Христа. Наш грішний світ — поле великої битви, свідками якої є безмежний небесний Всесвіт і земні сили. Він став ареною, на якій розгорнулася велика битва добра і зла, неба і пекла. Кожна людина відіграє призначену їй роль у цій битві. Ніхто не може залишитися на нейтральній території. Люди приймають або відкидають Відкупителя світу. Всі є свідками за Христа чи проти Нього. Христос закликає усіх, що стали під Його прапор, бути вірними воїнами і разом з Ним брати участь у боротьбі, аби успадкувати вінець життя. Вони будуть прийняті до Божої родини як Його дочки й сини...ЗІХ 241.2

Господь Ісус закликав людей слухати. “Хто має вухо, нехай чує” (Відкр.2:7). Нехай усі слухають уважно, з благоговінням і покорою. Він повторює слова, сказані колись Йому: “Це Син Мій улюблений, Його слухайте!” (Марк.9:7). Хто прислухається до слів, які є світлом і життям для усіх, хто приймає їх? Чи будуть люди уважними до того, як Бог ставиться до Свого творіння? Він утворив розум людини. Не існує жодної шляхетної думки, яка не вийшла б від Нього. Він знає всю таємничу роботу людського мозку, бо хіба ж не Він створив його? Бог бачить, що гріх принизив і зіпсував людину, але Він дивиться на неї з милосердям і співчуттям, знаючи, що сатана має владу над нею...ЗІХ 241.3

Деякі сім'ї — це маленька церква у власному домі. Там серця об'єднані взаємною любов'ю. Єдність, яка існує між членами сім'ї, набагато ефективніша від проповіді, ніж будь-яка інша промова про практичне благочестя. Коли батьки сумлінно виконують свій обов'язок у родині, стримуючи, виправляючи, даючи поради, керуючи; коли батько є священиком у домі, а матір — домашнім місіонером, вони виконують покладене на них Богом завдання. Цим самим домочадці збільшують можливості для звершення добра поза домом, краще готуються для праці в Церкві. Мудро навчаючи свою маленьку отару, привертаючи дітей до себе і Бога, батьки і матері стають Божими співпрацівниками. В їхньому домі споруджується хрест. Члени сім'ї стають членами царської небесної родини, дітьми Небесного Царя (Рукопис 56, 1899 р.).ЗІХ 241.4