2 жовтня. Співпрацівники Христа

“Ви — світло світу” (Матв.5:14).ЗІХ 277.1

Наш Господь зобов'язав Свою Церкву відкривати світові повноту і досконалість, які знаходимо в Ньому. Ми постійно отримуємо Божі щедроти і, передаючи їх іншим, відкриваємо світові любов і милосердя Христа. У той час, як усе небо перебуває в русі, посилаючи вісників у всі куточки земної кулі, аби просувати вперед справу викуплення, Церква живого Бога також повинна бути Його співпрацівницею. Ми — члени Його таємничого тіла. Він — Голова, Який керує усіма членами тіла. Ісус у Своїй безмежній милості впливає на людські серця, здійснюючи таке духовне перетворення, що ангели дивляться на це з подивом і радістю. В характері й житті справжніх послідовників Христа виявляється така ж безкорислива любов, яка притаманна Господу. Христос очікує, щоб мешканці землі стали причасниками Його божественного Єства, не лише для того, щоб відображати Його славу для звеличення Бога, але й освічувати темряву світу сяйвом небес. Таким чином виконаються слова Христа: “Ви — світло світу”.ЗІХ 277.2

“Ми співробітники Божі” (1Кор.1:9), “домоправителі різноманітної благодаті Божої” (1Петр.4:10). Божа благодать, істини Його Слова, тимчасові духовні дари — час, кошти, таланти або вплив — усе це Божа власність, довірена людям для Його слави і спасіння душ. Для Бога, Котрий постійно посилає Свої дари людині, немає нічого більш образливого, аніж бачити, як ця людина егоїстично привласнює Його дари, не повертаючи їх Подателю. Ісус готує на небесах оселі для тих, котрі люблять Його; це навіть більше, ніж просто оселі, — Він готує Царство, яке належатиме їм. Але усі, хто думає успадкувати ці благословення, повинні бути причасниками самозречення і жертовності Христа для добра інших.ЗІХ 277.3

Ніколи не було більшої потреби в ревних самовідданих зусиллях у справі Христа, аніж нині, коли час випробувального строку невдовзі закінчується і світові необхідно сповістити останню вістку милості. Мою душу охоплює хвилювання; здається, звідусіль я чую македонський поклик: “Прийди... допоможи нам”. Він лунає з міст і селищ кожної країни, з-за Атлантики, з берегів Тихого океану, з морських островів. Брати і сестри, чи відгукнемося ми на цей поклик кажучи: “Ми зробили зі свого боку все, що в наших силах, посилаючи місіонерів і кошти. Ми будемо відмовляти собі в прикрашанні наших осель, в убраннях, у потуранні апетитові. Довірені нам кошти віддамо на Божу справу і цілковито присвятимо себе Його праці”. Нехай кожний долар, який ви можете заощадити, буде вкладений до небесного банку (Свідоцтва для Церкви, т. 5, c. [732-733]).ЗІХ 277.4